Процеси внутрішньої динаміки = ендогенні процеси – тектонічні рухи, магматизм, метаморфізм

Процеси зовнішньої динаміки = екзогенні процеси – вивітрювання, геологічна діяльність вітру, атмосферних опадів, річок, морів і океанів, озер і боліт, льодовиків, підземних вод, діагенез осадів

Трансгресія – зміна положення берегової лінії морів та океану, яка викликається коливальними рухами і призводить до зниження материка

Інгресія – процес при якому море затоплює великі ділянки суходолу, річкові долини під час трансгресії

Регресія – процес піднімання материка під час якого розміри континентів збільшуються

Зминання – вигини шару пластичних порід, які викликаються складними рухами що призводять до деформації порід з утворенням складок.

Антиклінальні складки – складки, що вигнуті догори

Синклінальні складки – складки, що ввігнуті

Землетруси – або сейсмічні явища, різкі струси земної кори, що зумовлені дією підземних сил

Сейсмограф – прилад, який реєструє землетруси

Гіпоцентр землетрусу – осередок землетрусу на певній глибині в обмеженій області земної кори

Епіцентр землетрусу – місце на земної поверхні, яке знаходиться над гіпоцентром в якому підземні поштовхи найсильніші

Моретрус – струс, що йде з дна моря навіть тоді, коли гіпоцентр знаходиться під материком

Цунамі – рухливі значні маси води, які утворюють великі хвилі під час моретрусів

Тектоніка – галузь геології, яка вивчає характер залягання шарів у земній корі, або, інакше кажучи, внутрішню її будову

Тектонічні рухи – переміщення речовини Землі, яке призводить до зміни форми залягання гірських порід, зумовлене дією внутрішніх сил і частково силою тяжіння.

Складки – хвилеподібні згини шарів гірських порід різних розмірів

Грабен – опущена ділянка земної кори, або витягнута западина часто великих розмірів (Червоне море, озеро Байкал). Грабен обмежовується підняттями в рельєфі земної поверхні

Горсти – підвищені ділянки земної поверхні, які залишаються на місці, після утворення грабена (гори Шварцвальд)

Платформи –відносно стабільні блоки кори і літосфери, утворені давніми відкладами, дислокованими і метаморфизованими та протягом тривалого часу зазнавали вертикальних рухів невеликих амплітуд

Щити – частини платформи, в яких фундамент виходить на поверхню, вони характерні для давніх платформ і є наслідком тривалого підняття та денудації даної території (Український кристалічний щит, Балтійський щит)

Плита – частина платформи, покрита осадовим чохлом (Волино-Подільська плита)

Западина – фундамент платформи, що опущений на велику глибину (перед карпатська, Дніпровсько-Донецька)

Геосинкліналі – області земної кори, які характеризуються значною рухомістю, тобто області горотворних процесів

Континентальні рифти – великі структури розтягування континентального масштабу, які морфологічно виражені простими і складними грабенами з більш тонкими корою та літосферою, підвищеним тепловим потоком, вулканічною і сейсмічною активністю (Мертве море, Байкальська рифтова система)

Лава – вивержена вулканом розплавлена силікатна маса (відрізняється від магми відсутністю пари і газів)

Інтрузивний магматизм – процес вторгнення магматичного розплаву в гранітно-метаморфічні чи осадові товщі, що залягають вище, при цьому магма утворює під час застигання тіла (інтрузії) різноманітної форми

Ефузивний магматизм – процес, при якому магма виливається на земну поверхню, звільняється від газів і застигає без розкристалізації, перетворюючись на лаву

Жерло – трубоподібний канал, який веде до магматичного осередку

Кратер – чашоподібне або котлоподібне розширення жерла на вершині конусоподібної гори, складеної затверділими продуктами попередніх вивержень

Вулкани – конусоподібні гори, які утворюються під час виливання лави на земну поверхню

Вулканізм – явища, які пов’язані з підніманням магми в земну кору, а також її виливом на поверхню Землі

Гейзери = пароводні вулкани - джерела, які вивергають гарячу пару та воду в після вулканічну стадію

Головні агенти екзогенної динаміки – сонячна радіація, вода, кисень, вуглекислий газ, рослинні і тваринні організми

Вивітрювання – руйнування гірських порід на поверхні та в поверхневому шарі Землі під дією повітря, води, льоду, коливань температури, життєдіяльності організмів і людини

Типи вивітрювання – фізичне, хімічне, біологічне

Фізичне вивітрювання – процес механічного руйнування гірських порід та мінералів на уламки різних розмірів без зміни хімічного складу, які зумовлюються в основному коливаннями температур повітря і безпосереднім нагріванням сонячними променями

Хімічне вивітрювання – руйнування гірських порід і мінералів під дією атмосферної води, кисню, вуглекислого газу, органічних кислот із зміною хіміко-мінерального складу

Біологічне вивітрювання – руйнування гірських порід що здійснюється живими організмами та продуктами їх життєдіяльності

Елювій – продукти вивітрювання гірських порід, що залишаються на місці утворення

Колювій – елювіальні породи, що були змити атмосферними водами та відклалися на схилах

Вітер – рух повітряних часточок у горизонтальному напрямку, зумовлений різницею атмосферного тиску в різних місцях

Інфляція – це робота вітру, яка полягає у відкладанні захопленого уламкового матеріалу, продуктів вивітрювання. З цього матеріалу утворюються еолові відклади (бархани, дюни, лес)

Циклони – повітряні маси, які обертаються в Північній півкулі проти годинникової стрілки, причому в центрі цих мас тиск мінімальний

Антициклони – повітряні маси обертаються за годинниковою стрілкою, у центрі тиск максимальний

Дефляція – руйнівна діяльність вітру, яка полягає у видуванні часточок гірських порід

Коразія - руйнівна діяльність вітру, яка полягає в механічної обробці поверхонь гірських порід

Еолові форми – перенесений вітром уламковий матеріал, що відкладається на суші

Бархани – форма еолового рельєфу у піщаних пустелях, що має вигляд асиметричних піщаних горбів серпоподібної форми

Дюни - форма еолового рельєфу, серпоподібна, утворюється на берегах морів та великих річок та свідчать про вологий клімат

Делювій – є продуктом вивітрювання гірських порід, переміщених і перевідкладених у підніжжя схилів спокійними дощовими або талими водами. Це самостійний генетичний тип континентальних пухких відкладів зі слабковиявленою шаруватістю.

Пролювій - продукти вивітрювання гірських порід, перенесені і перевідкладені тимчасовими бурхливими водними потоками. Це один із видів відкладів на схилах. він утворюється біля підніжжя стрімких схилів гір та в між гірських западинах.

Ерозія – руйнування гірських порід текучими водами

Річка – постійно діючий водний потік

Базис ерозії – рівень, нижче якого ріка не може врізатися, тобто поглиблювати своє русло

Меандри – русло річки, яке серед власних наносів утворює петле подібні вигини

Заплава – частина річкової долини, яка періодично покривається водою

Алювій – відклади, що утворюються внаслідок акумулятивної діяльності річок

Тераси – вирівняні ділянки в долині ріки, відмежовані уступами

Річкові долини – вузькі, здебільшого хвилясті заглиблення в земній поверхні, які мають по всій довжині нахил від верхів'я до гирла

Русло – ложе по якому річка постійно тече

Закон К.М. Бера – у річок, які течуть до екватора в північній півкулі, більше підмивається правий берег, а в річок, що течуть до екватора в південній півкулі – лівий. Це відбувається у зв’язку з відхиляючою силою обертання Землі

Озера – водойми, які не мають безпосереднього зв’язку з морями

Болота – перезволожені ділянки зі специфічною рослинністю, після відмирання якої утворюється торф або сапропель

Материкова мілина = шельф – прибережна зона океанів і морів з глибинами близько 200 м, що є підводним продовженням материка

Материковий схил = батіальна зона – простягається від шельфу до глибини 2500 м з великим ухилом

Океанічне ложе – абісальна зона заглиблена на 2500 – 6000 м з глибоководними западинами

Рифтові долини – великі понижені, що обмежені розломами

Абразія – руйнівна робота моря при якої морські хвилі, здійняті вітром, руйнують морські узбережжя

Бентос – сукупність організмів, які живуть на дні та в ґрунті водойм

Планктон – одноклітинні та колоніальні водорості, радіолярії, дрібні ракоподібні, які не здатні до активного пересування, а переміщуються хвилями і течіями

Нектон –активно плаваючі водні організми

Трансгресія – наступ моря на сушу

Регресія – відступ моря

Льодовики – природні маси кристалічного льоду, які формуються на поверхні Землі внаслідок накопичення і подальшого перетворення твердих атмосферних опадів

Морени – комплекс пухкого уламкового матеріалу, відкладеного льодовиком

Гірські льодовики – поширені в гірських країнах із середньою кількістю опадів, характерна їх ознака – наявність області живлення та стоку

Область живлення = фірнове поле – місце, де лід нагромаджується

Область стоку льоду – територія, по якої рухається льодовик

Материкові льодовики = полярні – утворюються в північних і полярних областях, вони вкривають цілі материки й острови суцільним покривом

Водно-льодовикові = флювіогляціальні відклади – відклади талих льодовикових вод, що вимиваються з моренного матеріалу

Інфільтрація - процес потрапляння атмосферних опадів на земну поверхню, стікання і просочення крізь пори

Інфлюація - процес потрапляння атмосферних опадів на земну поверхню, стікання і проникання крізь тріщини у породах

Ґрунтові води – води, які містяться у ґрунтовому шарі, влітку вони можуть випаровуватись, а взимку замерзати

Підґрунтові води – води, які залягають на деякій глибині від земної поверхні в пористих, тріщинуватих або закарстованих гірських породах, які підстилаються першими від поверхні Землі тривким шаром водонепроникних гірських порід

Селі – грязекам'яні потоки, які формуються під час швидкого танення снігу та льоду, або під час великих злив (нерідко вони мають катастрофічний руйнівний характер)

Карстові явища – сукупність геологічних явищ, пов’язаних із частковим розчиненням і розмиванням водою гірських порід та утворенням у них великих ходів і порожнин

Сповзання – невеликі зміщення, які захоплюють поверхневу, вивітрену частину порід, з яких складені схили, не глибше 1 м, вони супроводжуються порушенням структури і текстури порід

Зсуви – зміщення земляних мас і рух їх по схилу під дією сили тяжіння та без порушенням структури і текстури порід

Сталактити – стовпоподібні натеки на стінках карстових печер з арагоніту, що звисає зі стелі печери

Сталагміти - стовпоподібні натеки, що ростуть із дна печери

Діагенез – процес перетворення пухких осадів, сформованих внаслідок геологічної діяльності морів, озер, боліт та інших екзогенних чинників під дією фізико-хімічних та біологічних процесів упродовж багатьох сотень тисяч років на осадові гірські породи.