Кристали – тверді тіла, яким властива симетрія атомів. Кристали – це мінерали, які мають правильну геометричну форму. Кристалічним називається стійкий фазовий стан твердого тіла, структура якого має правильну періодичну тримірну повторюваність розташування частинок: атомів, іонів, молекул.

Кристалографія – наука, що вивчає тіла, які складені з кристалічної речовини, їх геометричну форму, фізико-хімічні властивості. В основі її методу лежить принцип симетрії.

Аморфна речовина  – (безформний) некристалічна речовина, для якої характерне невпорядковане розташування матеріальних часток та властива ізотропність. Стан речовини, протилежний кристалічному.

Властивості кристалічної речовини – анізотропність, ізотропність, здатність самоограняться.

Анізотропність – властивість кристалічного тіла залишається незмінною в усіх паралельних напрямках і може змінюватись лише в непаралельних.

Ізотропність – властивість кристалічного тіла не змінюється залежно від напрямку.

Здатність кристалів самоограняться – притягання до грані частинок, які випадають з розчину, на всій її поверхні однаково та відбувається завдяки анізотропності.

Грані кристалів – площини, що обмежують кристал.

Ребра кристалів – лінії перетину граней.

Вершини кристалів – точки перетину ребер.

Кути кристалів – площини кристалів, що пересікаються.

Закон сталості граних кутів – кути між відповідними гранями одного й того ж самого мінералу однакові і сталі. За величиною граних кутів можна визначити кожен мінерал. Цей закон у 1673 р. відкрив датчанин Микола Стенон.

Елементи симетрії – площа, лінія і центр, відносно яких грані, ребра і кути фігури розташовуються симетрично.

Площина симетрії (Р) – це уявна площина, яка ділить кристал на дві однакові і протилежно обернені частини, кожна з яких є дзеркальним відображенням іншої.

Вісь симетрії (L) – це уявна пряма лінія, при обертанні навколо якої на певний кут усі елементи обмеження кристала суміщаються. Залежно від числа  таких суміщень у разі повного обертання кристала на 360⁰ розрізняють осі 2-, 3-, 4- та 6-го порядків.

Центр симетрії (С) – це уявна точка всередині кристала, в якій перетинаються і діляться навпіл усі діагоналі.

Атомні кристалічні ґратки – в їх вузлах розташовані атоми (алмаз, графіт, сірка), властиві для самородних елементів.

Іонні кристалічні ґратки – у вузлах ґратки розташовані іони (галіт, пірит), вони властиві для галоїдних сполук лужних металів та більшості окислів двовалентних металів

Молекулярні кристалічні ґратки – у вузлах розміщені молекули, вони характерні переважно для більшості органічних сполук (цукор).

Сингонії – (рівнокутність) або системи кристалографічної форми, в які об’єднуються кристали різної форми за спільними ознаками. До однієї системи потрапляють усі кристали, в яких однакові кути між кристалографічними осями.

Кубічна сингонія – кристали цієї сингонії розвиваються в трьох напрямках під прямими кутами відповідно до трьох кристалографічних осей. У кристалах кубічної сингонії найбільша кількість елементів симетрії, тому її називають вищою і вона характеризується наявністю більш як одної осі вищого порядку.

Середня сингонія – до них належать кристали, які мають лише одну вісь вище другого порядку(гексагональна, тетрагональна, тригональна сингонії).

Вища сингонія – характеризується наявністю більш як одної осі вищого порядку (вище другого - кубічна).

Нижча сингонія – кристали не мають осей симетрії вищих, ніж другого порядку (ромбічна, моноклінна, триклінна).

Гексагональна сингонія – або шестикутна, форми цієї сингонії в перетинах утворюють шестикутник. Кристали гексагональної сингонії розвиваються в чотирьох напрямках, з них один вертикальний і три горизонтальні і мають одну вісь симетрії шостого порядку.

Тетрагональна сингонія – чотирикутна, бо форми її в перетинах утворюють чотирикутник. Кристали цієї сингонії розвиваються в двох напрямках горизонтальних і третьому вертикальному, та для неї характерна одна вісь четвертого порядку.

Тригональна сингонія – фігури в перетинах утворюють трикутник. Кристали цієї сингонії розвиваються по чотирьох кристалографічних осях, як в гексагональної сингонії. У цих кристалах одна вісь третього порядку.

Ромбічна сингонія – кристали неоднаково розвиваються в трьох напрямках під прямими кутами. Фігури у перетинах утворюють ромб та у них більше ніж одна ось другого порядку.

Моноклінна сингонія – у цієї сингонії одна кристалографічна вісь похилена, кристалографічні осі, як в ромбічній сингонії, нерівні, кути між ними прямі, тупі й гостри. Кристал розвивається в трьох напрямках неоднаково під різними кутами та мають одну вісь симетрії другого порядку (слюда, гіпс, ортоклаз).

Триклинна сингонія – усі осі цієї сингонії похилені (кожна відносно інших), тому, між ними прямих кутів немає, є лише тупі й гострі. Кристал розвивається неоднаково в трьох напрямках під тупими й гострими кутами, тому елементів симетрії немає (польові шпати – алюмосилікати калію, натрію, кальцію).