Головна » Статті » Словник

Вивчення викопних решток тваринного походження

Палеонтологія – наука, яка вивчає викопні рештки тварин та рослин, які у вигляді скам'янінь знаходяться у гірських породах минулих віків. Палеонтологія поділяється на палеозоологію та палеоботаніку.

Організми-індикатори - організми, які жили в чітко визначених фізико-географічних умовах

Повне збереження організмів - організми зберігаються до наших днів у незміненому стані в біологічно інертному середовищі. Наприклад, збереження мамонтів, шерстистих носорогів в умовах багатолітньої мерзлоти, комах в янтарі, птахів і комах в асфальті та озокериті.

Часткове збереження організмів - У даному випадку мають справу з фрагментами організмів, як правило, з їх твердими частинами: панцирами, черепашками, скелетами, зубами тощо

Ядро зовнішнє - передає зовнішню форму черепашки.

Ядро внутрішнє - утворюється в тому випадку, коли внутрішня частина черепашки відмерлого молюска заповнюється мулистим чи піщаним матеріалом і після розчинення самої черепашки залишається зліпок її внутрішньої частини, який передає внутрішню форму черепашки

Псевдоморфози - після смерті організму органічна речовина його розкладається, витісняється і заміщується мінеральною: кремнеземом, кальцитом піритом, лімонітом (при цьому зберігається анатомічна будова рослини - скам'янілі дерева чи черепашки)

Сліди життєдіяльності організмів і відбитки - сліди повзання організмів, свердління, скам'янілі екскременти, а також відбитки скелетів хребетних, м'яких частин, листя рослин, кори дерев тощо

Тип найпростіші – до нього належать одноклітинні організми дуже малих розмірів, клітина їх вкрита оболонкою та може мати черепашку (губки, корали, брахіоподи, м’якуни, голкошкірі, членистоногі)

Ряд Форамініфери (Рід Фузуліна, Рід Нумуліта) – черепашки їх вапнисті, хітинові, кременисті різної форми; однокамерні та багатокамерні; ведуть планктонний і бентосний спосіб життя; найбільшого розвитку досягли у кам’яновугільному, пермському, крейдовому і палеогеновому періодах; деякі з них є породоутворюючими видами, а також керівними формами для перерахованих періодів

Вапняк фузуліновий – мономінеральний вапняк органічного походження із фузулінових черепашок (біоліт)

Вапняк нумулітовий - мономінеральний вапняк органічного походження із нумулітових черепашок (біоліт)

Тип Кишковопорожнинні (Клас Коралові поліпи, Підклас Чотирьохпроменеві колоніальні корали, Корал Літостротіон) – виключно морські організми, належать до прикріпленого бентосу; тіло розміщується у вапнистих трубочках – кора літах; живуть у строго визначених фізико-географічних умовах – тропічні моря, глибини до 40-60 м, добра освітленість і насиченість води киснем; вважаються організмами-індикаторами середовища; рифобудівні організми; найбільшого розвитку досягли в палеозої

Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни – морські хижі тварини, які відомі з початку палеозою до наших днів. Тіло міститься в черепашці, яка розділена на камери, а перегородки мають отвір для сифону; перегородки, з’єднуючись з внутрішньою стінкою черепашки, утворюють перегородкову лінію і вона слугує класифікаційною ознакою

Ряд Наутілоідеї – Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни були поширені у ранньому палеозої та відомі й зараз

Ряд Амоніти - Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни займали панівне положення серед морських безхребетних в юрі та крейді; у кінці крейди вимерли

Ряд Цератіти – Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни займали панівне положення серед морських безхребетних у пермі-тріасі; у кінці крейди вимерли

Ряд Гоніатіти - Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни були поширені у пізньому палеозої; у кінці крейди вимерли

Ряд Белемніти – Тип М’якуни, Клас Головоногі м’якуни, внутрішньочерепашкові м’якуни, які були поширені в мезозої, у викопному стані зустрічається їх внутрішній скелет – арагонітів ростр – утворення сигароподібної форми, мають стратиграфічне значення; у кінці крейди вимерли

Клас Черевоногі М’якуни – ведуть водний і наземний спосіб життя, дихають відповідно зябрами і легенями; тіло міститься в асиметричній спіральній вапнистої черепашці; відомі з кембрію, були поширені в мезозої і кайнозої де дали багато керівних і породоутворюючих форм

Тип Брахіоподи (Плечоногі) Клас Беззамкові брахіоподи, Клас Замкові брахіоподи - одиночні морські тварини, належать до прикріпленого бентосу; тіло заключне у черепашку з двох стулок із яких просовувався хрящовий відросток – ніжка – за допомогою якого прикріплювалась до субстрату. Перші брахіоподи (ранній палеозой) мали хітинову черепашку, яка скріплювалась мускулами, а у пізньопалеозойських форм появився примітивний замок у вигляді двох зубчиків і ямок, черепашка стала вапнистою; мають породоутворювальне значення для палеозою

Тип Голкошкірі – одиночні морські прикріплені або вільно плаваючі тварини з вапнистим панциром із тонких пластинок

Клас Морські лілії (Морська лілія) – скелет складався із кореня, яким вони кріпилися до субстрату, стебла із циліндричних члеників і крони, яка мала чашечку, кришечка та руки; у палеозої та мезозої заселяли мілководдя, пізніше освоїли глибоководні ділянки; відомі з ордовіка, поширились у палеозої і мезозої, живуть і в сучасних морях

Клас Морські їжаки (Морський їжак) – ведуть рухомий спосіб життя; їх кулеподібний, серцеподібний або дископодібний вапнистий панцир вкритий шкірою; панцир складений пластинками до яких зовні прикріплюються голки; відомі з ордовіка до наших днів; утворюють "їжакові" вапняки

Тип Членистоногі Клас Трилобіти – хітиново-вапнистий панцир, який розділявся на 3 частини: головний щит (рот, очі), тулубний відділ (2-44 сегментів) і хвостовий щит (міг закінчуватись шипом); бентосні форми, повзали по дну; мають стратиграфічне значення для палеозою (кембрій, ордовик, силур); вимерли у кінці палеозою

 

Вивчення викопних решток рослинного походження.

Відділ Плауноподібні, Рід Лепідодендроні Лепідодендрон, Рід Сигілярія – до них належать деревоподібні, кущисті та трав'янисті спорові рослини, які з'явилися у силурі. Деревоподібні форми вимерлі у тріасі. З них формувалися великі поклади кам’яного вугілля.

Відділ Папоротеподібні – трав'янисті, рідше деревоподібні спорові рослини, які з'явилися у девоні, поширились у палеозої.

Відділ Голонасінні – представлені деревами, кущами, ліанами. Їх насіння розміщується на листках або в шишках. Появились у кінці девону, поступово витіснилися покритонасінними у крейді, а у кайнозої відігравали вже другорядну роль (кордаїтові, бенетитові, цикадові, гінкгові).

 

 

 

 

Категорія: Словник | Додав: zhmurkoalexandr2016 (11.02.2017)
Переглядів: 916 | Теги: екологія, біологія, геологічний словник, геологія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar