ВІДЕОНОВИНИ РІДНОГО КРАЮ

Автор-упорядник: Ю.І. Буланов

Географічне положення

 У сучасних межах Зачепилівський район утворений 8 грудня 1966 року. Площа району становить 793,96 км2 (що становить 2,5 % території Харківської області), максимальна протяжність близько 52 км. Адміністративний центр – селище Зачепилівка – знаходиться на відстані 130 км від обласного центру м. Харкова. Район розташований у південно-західній частині Харківської області, на стику трьох областей України: Харківської, Дніпропетровської і Полтавської. На півночі і північному заході Зачепилівський район межує з Красноградським, а на сході і південному сході - Кегичівським і Сахновщинським районами Харківської області; на південному заході і півдні - зМагдалинівським і Новомосковським районами Дніпропетровської області; на півночі і північному заході - з Карлівським, на заході - Машівським районами Полтавської області. Довгота крайньої східної точки територіїЗачепилівського району складає 35О 33׳ сх. д., крайньої західної – 34О 59׳ 40״ сх. д.; широта крайньої південної точки району становить 49О пн. ш., крайньої північної - 49О 20׳ 24״ пн. ш. Територія району знаходиться на межі двох природних зон – Лісостепу і Степу. Район розташований у Лівобережно-Дніпровсько-Приазовській північно степовій фізико-географічній провінції, міститься в основному у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні.

Адміністративно-територіальний устрій

 У районі нараховується 38 населених пунктів, які підпорядковані 1 селищній раді і 9 сільським радам. Зачепилівська селищна рада: селище Зачепилівка, села Нагірне і Скалонівка; Бердянська сільська рада: села Бердянка, Першотравневе, Червоний Жовтень, Червоноармійське; Забаринська сільська рада: села Забарине і Олександрівка; Леб’язька сільська рада: села Леб’яже, Кочетівка, Червона Перемога; Малоорчицька сільська рада: села Малий Орчик, Залінійне, Зарічне, Орчик; Миколаївська сільська рада: села Миколаївка і Абазівка; Новомажарівська сільська рада: села Нове Мажарове, Дудівка, Зіньківщина, Котовського, Нове Пекельне, Старе Пекельне, СтареМажарове, Петрівське, Улянівка; Руновщинська сільська рада: села Руновщина, Педашка Перша, Романівка, Устимівка; Сомівська сільська рада: села Сомівка, Займанка, Лиманівка, Семенівка; Чернещинська сільська рада: селаЧернещина, Новоселівка, Письмаківка.

Рельєф

 У геоструктурному відношенні район знаходиться в межах південно-західного схилу Дніпровсько-Донецької западини. Місцевість являє собою хвилясту рівнину, розмежовану річковими долинами та балками. Найбільш підвищена північна частина території району; найвища точка над рівнем моря – 158 м (за селом Леб’яже в напрямку Краснограду), найнижча точка над рівнем моря – близько 73 м (на стику трьох областей – Харківської, Дніпропетровської, Полтавської). Рельєф постійно змінюється як під впливом внутрішніх і зовнішніх сил Землі, так і в результаті господарської діяльності людини.

Корисні копалини

 Зачепилівський район не відзначається наявністю великої кількості і різноманітністю корисних копалин. Практичне значення має розробка будівельних матеріалів – піску і глини, які розробляються відкритим (кар’єрним) способом. На території Чернещинської сільської ради ведеться видобування природного газу.

Ґрунти

 Ґрунтовий покрив Зачепилівського району досить різноманітний. Це пов’язано з різними умовами рельєфу, зволоженням, ґрунтовими породами, а також особливостями розвитку природної рослинності. В цілому ґрунтові ресурси району дають можливість забезпечувати високі урожаї сільськогосподарських культур. Серед ґрунтів переважають чорноземи звичайні середньо гумусні (59 % площі району), в заплавах – лучно-чорноземні, солонцюваті, лучно-солонцюваті ґрунти.

Водні об’єкти

 Водні об’єкти у Зачепилівському районі представлені річками, озерами, болотами, ставками та частиною каналу Дніпро-Донбас. По території Зачепилівського району протікають п’ять річок: Оріль, Берестова, Орчик, Вошива,Мажарка. Всі річки відносяться до малих рік і належать до басейну ріки Дніпро. Поповнюються річки, в основному, за рахунок опадів, у незначній мірі – підземних вод. Характерним режимом рік даної місцевості є яскраво виражена весняна повінь, відносно стійка літня межень з невеликим підйомом води в осінньо-зимовий період. Улітку річки міліють. Серед озер найбільшими є Лиман, Кругле, Гниле (знаходяться поблизу села Займанки). Всі озера розташовані в заплавах річок. Значну площу займають болота, які приурочені до терас рік і відносяться до типу низинних. Живлення їх відбувається за рахунок підземних вод, а також, у значній мірі, за рахунок талих вод та атмосферних опадів. У південній частині району на межі з Дніпропетровською областю проходить канал Дніпро-Донбас. У районі знаходяться декілька десятків ставків, які розміщені в балках, в них розводиться промислова риба – короп, карась, товстолобик.

Транспорт

 У Зачепилівському районі функціонують такі види транспорту: - автомобільний, - залізничний, - трубопровідний. Територію району перетинає Придніпровська залізниця, що з’єднує великі промислові міста України – Харків та Дніпропетровськ. Довжина залізниці в межах району становить 24 км, на цій ділянці розташовані дві станції – Зачепилівка і Леб’яже, відкриті у 1927 році, а також три роз’їзди (зупиночні платформи). Добре розвинута мережа автомобільних доріг, всі населені пункти Зачепилівського району з’єднані з районним центром шляхами з твердим покриттям. У північній частині території району проходить магістральний газопровід «Союз».

Рослинність

 Деревостій складають дуб звичайний, берест, груша звичайна; зустрічаються також липа серцелиста, клен польовий. Серед хвойних панує сосна звичайна. У чагарниковому ярусі – клен татарський, глід, терен звичайний; у трав’яному покриві – фіалка запашна, кропива та інші. Водойми й топкі береги річок заростають водно-болотною рослинністю: осока, очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті, ряска, різні види водоростей. Для лук характерні тонконіг, костриця, пирій повзучий, конюшина, люцерна та інші.

Тваринний світ

 На території району живуть хижі ссавці: куниця, борсук, вовк, лисиця, ласка, горностай, тхір лісовий. Серед гризунів зустрічаються лісова соня, їжак звичайний, багато мишоподібних. У лісах можна побачити лося, козулю, дикого кабана. Ліс від гори до низу заселений птахами: солов’ї, шпаки, дятли, синиці, сови, горобці, іволги, сороки та багато інших. Багато в лісах вужів, а також велика кількість комах. Тваринний світ степів представлено великим тушканчиком (земляний заєць), хом’яками, сліпаками та іншими гризунами; живуть у степах також заєць, лисиця, їжак та інші ссавці. З птахів переважають жайворонки, перепілки і куріпки. Найрізноманітніший тваринний світ водних об’єктів – річок, озер, боліт, ставків. Тут є болотна черепаха, вужі, жаби, тритони; багато видів риб: плітка, краснопірка, карась, лящ, лин, сом, окунь, щука та інші, в ставках розводиться короп і товстолобик. Водойми дають притулок водяно-болотним птахам: качкам, норцям, куликам, крячкам, очеретянкам. У заростях прибережних рослин перебувають і ссавці: видра, ондатра, водяний пацюк. Багато птахів знайшли своє постійне місце перебування в населених пунктах або неподалік від них: міська і сільська ластівки, горобці, галки, синиці, шпаки, солов’ї, лелеки.

Заказники місцевого значення

 На території Зачепилівського району створено п’ять заказників місцевого значення. Площа територій природно-заповідного фонду становить 1377,6 га (1,74% від загальної площі району). Заказник виокремлюється для збереження, відтворення і відновлення природних комплексів. Мета його організації – охорона одного з компонентів природного комплексу. Їм може бути ділянка пойми, лісові схили, рідкий або зникаючий вид фауни або флори. Оголошення території заказником здійснюється без вилучення земельної ділянки у її власника або користувача. Господарська та інша діяльність, що не суперечить його меті та завданням, здійснюється із дотриманням необхідного режиму охорони. Користувачі і власники території, на якій оголошено заказник, беруть на себе зобов’язання по забезпеченню режиму охорони.

Російський Орчик

 Категорія – загальнозоологічний. Площа - 1006,0 га. Місце розташування - Зачепилівське лісництво, с. Зарічне. Коротка характеристика - унікальний фауністичний комплекс в степовій зоні Харківщини на правобережжі р.Оріль. На території заказника поєднані лісовий, водно-болотний, лучний, степовий комплекси хребетних і безхребетних тварин зі значною кількістю рідкісних та зникаючих видів, занесених до Європейського Червоного списку (видра річкова, деркач), Червоної Книги України (14 видів), Червоних списків Харківської області (понад 30 видів): лебідь-шипун, сірий журавель, орел-карлик, велика та мала білі чаплі та інші тварини. Рік створення – 1984.

Улянівський

 Категорія - ентомологічний. Площа - 8,4 га. Місце розташування - с. Улянівка. Коротка характеристика - заказник розташований в урочищі «Улянівка» на схилах степової балки. Місце поселення корисних комах-запилювачів кормових та інших сільськогосподарських культур (рофітоїдес сірий, мелітта заяча, мегахіла округла, мелітурга булавовуса, джміль моховий) – представників Червоної книги України. Рік створення - 1984.

Шевченків яр

 Категорія - ентомологічний. Площа - 10,1 га. Місце розташування - біля с. Улянівки. Коротка характеристика - схили яружно-балкової системи вкриті угрупованнями злаково-різнотравних степів. Тут поширені рідкісні степові комахи, серед них види, занесені до Червоної книги України: дибка степова, махаон, вусач земляний хрестоносець, сколія степова, рофітоїдес сірий, мегахіла округла. В складі етнофауни помітне місце посідають запилювачі люцерни (андрени, мелітти, евцери, мегахіли, осмії тощо). Рік створення – 1993.

Орільський

 Категорія - гідрологічний. Площа - 196,0 га. Місце розташування - біля с. Залінійного. Коротка характеристика - наявність дрібно заплавних водойм з водно-болотною рослинністю створює сприятливі умови для формування поверхневого та підземного водотоків і позитивно впливає на гідрологічний режим р. Оріль.

 Рік створення - 2001.

Займанський

 Категорія – орнітологічний. Площа - 157,1 га. Місце розташування - біля с. Займанки. Коротка характеристика - в заплаві р. Оріль на узбережжі Займанського лиману представлені унікальні водно-болотний та лучнийорнітокомплекси з низкою рідкісних видів, занесених до Європейського Червоного списку (деркач), Червоної книги України (кулик-довгоніг), Червоного списку Харківської області (14 видів). Тут розташовані колоніальні поселення пірникоз, куликів, мартинів, крячків, гніздиться лебідь-шипун, гуска сіра. Територія є місцем зупинки для відпочинку і годівлі перелітних птахів (гусей, лебедів, качок, журавлів, чапель, лелек, мартинів, крячків, куликів). За видовим різноманіттям і чисельністю гніздових і пролітних птахів не має аналогів в області. Рік створення – 2001.

Джерело - http://ubulanov.at.ua

ВСЕОСВІТА - https://vseosvita.ua/user/id16400?page=4