На Чорноморський заповідник покладено такі завдання: охороняти природу на заповідних териюріях, зокрема птахів лід час перельотів, зимівлі й гніздування; виявляти і вивчати дикорослі корисні рослини, зокрема люцерну серповидну, золотобородник цикадовий, види дикого льону для введення їх у культуру, а також спосіб закріплення токів і поліпшення малопродуктивних пасовищ.

В трав’яному покриві піщаного степу переважають дернові злаки: костриця Беккера, келерія сиза, куничник наземний, ковила українська. З різнотрав'я переважають сухоцівіт піщаний, молочай Сеп'єра , чебрець дніпровський, деревій Гербера, воловик Гмеліна, гвоздики змінені,  волошка короткоголова,  скабіоза українська, льон багаторічний, дрік дніпровський. Мохи і лишайники зустрічаються у вигляді куртин, а іноді й суцільного покриву.

                                                                                                                                                                                Флора Чорноморського заповідника налічує 594 види вищих рослин, серед яких є й ендеміки. Про це свідчить назва ряду видів : береза дніпровська, дрік дніпровський, чебрець дніпровський, ковила дніпровська, рокитник дніпровський.

У заповіднику налічується 47 видів ссавців, 300 видів птахів, 9 видів плазунів, 4 види земноводних, близько 50 видів риб і тисячі видів різних безхребетних.

Рідкісними видами серед хижаків у заповіднику є тюрка європейська та видра річкова. Борсука звичайного Вперше було помічено в квітні 1965 року на Солоноозерній ділянці, де він живе й зараз. Всюди, крім островів зустрічається бурозубка звичайна. Визначено близько 300 видів птахів, що належать до 24 рядів.

Заповідник має велике значення як резерват зимуючих птахів. У сприятливі роки тут на зимівлю збирається понад 1 млн. качок, лебедів, лисух та інших водоплавних і водно болотних птахів.

                                                                                         Чорноморський біосферний заповідник

Складається з 4 відділень

Науковий куратор – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Площа 89129 га, в тому числі всього 14148 га суші. Територія включає кілька материкових ділянок, острови і мілководну ділянку Чорного моря.

Заснований у 1927 році. З 1993 р. – біосферний. У 1998 р. територію розширено на 13461 га. Добре розвинена інфраструктура.

Штат: служба охорони – 19 осіб; екоосвіта і наука – 9 осіб.

Головна мета заповідника - охорона зимуючих гніздових і перелітних птахів, а також унікальних комплексів піщаних арен і спустелених степів Нижньодніпров’я.

Судинні рослини – понад 700 видів; комахи – понад 4000 видів; кліщі – понад 100 видів; молюски – 62 види; ракоподібні – 64 види; риби – 82 види; земноводні – 9 видів; плазуни – 9 видів; птахи – 305 видів (разом з перелітними); ссавці – 47 видів. Щорічно зимує більше 120 тис. особин птахів. До Червоної книги України занесено 24 види флори та 69 видів фауни.

Проблеми

Недосконалість територіальної структури, силу відсутність належного зонування, зокрема зон з перехідними режимами господарської діяльності. Необхідність включити до складу 45 тис. га земель, переважно за рахунок «перехідних» зон і подолати фрагментарність та інші вади територіальної структури. В наслідок протидії органів місцевого самоврядування та відсутності підтримки держави, з проекту розширення зараз випало близько 20 тис. га.

Відсутність Проекту організації території та повноцінного землевпорядкування. Для проведення цих робіт потрібно близько 850 тис. грн.

Ускладнення умов практичної природоохоронної діяльності – боротьби з браконьєрством, особливо у межах акваторії. Численні провокації проти інспекторів, єгерів, фабрикування справ протягом 2006 р. зв’язувала роботу служби охорони. Адміністрація вимушена залучати бійців спец підрозділу «Беркут». Послуги є платними, на що гроші не виділяються.