Сім'я  -одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства. Сім'я - це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство. Саме сімя вирощує та виховує повноцінне майбутнє покоління. Молоді люди, котрі беруть шлюб, повинні володіти певними знаннями й умінням в родинному житті, щоб створити щасливу сім'ю.

Благополуччя і стабільність шлюбу залежать від багатьох факторів, наприклад від підготовленості молодят до родинного життя, від їхньої фізіологічної, психічної та духовної сумісності та від їхнього обопільного бажання вирішити питання про нащадків.

Створивши сім'ю, чоловік і дружина вступають у складний комплекс особистісних і майнових взаємин, які характеризуються психологічними, медико-гігієнічними, сексуальними, етичними, соціальними особливостями.

Гармонійний розвиток сім'ї пов'язаний зі здійсненням різноманітних функцій, які, як і її структура, багато в чому залежать від існуючих у суспільстві соціально-економічних умов.

1. Створення позитивного емоційного фону. Молодята на основі щирого кохання, поваги, ввічливості та ніжності створюють емоційний фон у родині, котрий сприяє зміцненню шлюбного союзу. Від стилю спілкування, манер, взаємин залежать благополуччя сім'ї та гармонійність її розвитку.

2. Інтимні взаємини. Тому найважливішою умовою родинного щастя є повна гармонія в сексуальній сфері. Це найбільша інтимна близькість чоловіка і жінки, де немає місця недомовкам, сумнівам, сором'язливості. Якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то все добре і все правильно, що не завдає їм обом чи одному з них фізичних або моральних страждань.

3. Дітородна функція.Діти забезпечують найміцніший духовний зв'язок між членами подружжя. У цей період додаткові клопоти повинен брати на себе чоловік, виявляючи своє трепетне ставлення до дитини і дружини. В період вагітності заборонено вживати будь-які алкогольні напої, лікарські засоби, вдихати органічні розчинники, перебувати у стресовому стані, бо це негативно впливає на генеративну функцію чоловіка і дружини.

4. Виховання дітей – активне, цілеспрямоване формування особистості людини. Метою є формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства.

5. Повага та підтримання доброзичливих взаємин з батьками, родичами, друзями, співробітниками.Крім внутрішніх взаємин, велику роль у розвитку та формуванні

сім'ї відіграють взаємини дітей із батьками.

6. Господарсько-економічна функція.Залежить від факторів об'єктивних (суспільно-економічне становище) і суб'єктивних (рівень потреб, місце проживання, наявність комунальних зручностей, дачі, машини, спосіб життя, кількість дітей, освіта). чоловік, як фізично сильніший, стає годувальником сім'ї, заробляє засоби на прожиття, виконує важку роботу. Жінка піклується про приготування їжі, про підтримання порядку в домі.

7. Виробничо-трудова функція-займатися улюбленою справою.

8. Функція налагоджування родинно-побутового режиму. Розподіл побутових обов'язків має здійснюватись із урахуванням режиму праці та навчання членів сім'ї.

9. Функції родинного самовдосконалення. Спрямованих на підвищення культурного рівня всіх членів сім'ї. Кожний член сім'ї робить посильний внесок у родинні проблеми загального плану: це й оформлення квартири, садової ділянки, організація родинного виробництва

Статеві стосунки. Фізична й статева зрілість у людини настає наприкінці юнацького віку. Ріст і розвиток організму завершуються, всі системи органів практично досягають своєї біологічної зрілості, яка характеризується здатністю статевих органів до копуляції (статевих стосунків) й самовідтворення.  Підлітки повинні знати, що в основі статевого потягу лежить фізіологічна потреба людини до розмноження, а не задоволення своїх природних інстинктів, що з досягненням здатності до статевих сексуальних стосунків справжня статева зрілість ще не настає. Справжня статева зрілість у людини настає тоді, коли вона набуває повної біологічної, юридичної та соціальної зрілості, бо людина не тільки біологічна, а й соціальна істота, їй потрібен досить тривалий час для здобуття відповідних знань, навичок, досвіду, щоб стати повноцінною зрілою особистістю. Ось чому в юнацький період не варто поспішати вступати у статеві контакти. Адже, з погляду фізіології, репродуктивна функція не властива юності та періоду дозрівання. У цей час молода людина формується як особистість і для гармонійного розвитку їй слід мати необхідний запас сил. 
Крім того, жіночому організму потрібно досягти достатнього рівня розвитку, щоб винести всі тяготи вагітності, пологів і виховання дитини.

Статеві стосунки людей — це не лише ознака їх біологічної зрілості. Культура сексуальних стосунків базується на знаннях про складну репродуктивну систему» сім'ю і виховання дітей, на розумінні психології жінки і чоловіка, засвоєнні певних морально-етичних норм.

Соціальна зрілість досягається тоді, коли людина стає особистістю, здатною відповідати за свої вчинки, вступати у виробничі відносини, дружити і кохати, піклуватися про близьких, рідних і друзів, дотримуватися правил і норм поведінки у колективі й суспільстві, зрештою, створити і забезпечити сім'ю.

Гігієна. Жінки Окрім щоденної зміни натільної білизни необхідний щоденний туалет зовнішніх статевих органів. Вода для підмивання – чиста, не гаряча, і лити її потрібно тільки спереду назад. не допускайте, щоб при підмиванні мильна піна потрапляла в піхві. "Вымывая" з нього нормальні мікроорганізми, легко спровокувати запалення.

Переохолодження – ще одна поширена причина, вперше або що повторно провокує запалення придатків. Тому одяг повинен відповідати сезону, але все таки не бути дуже теплою, оскільки перегрів також здатний спровокувати простуду і, отже, повернення запального процесу.

Гігієна статевих органів чоловіків полягає в регулярному догляді за статевими органами і проміжністю з раннього віку. Утримання в чистоті статевих органів і промежини повинно бути нормою поведінки хлопчика і дорослого чоловіка протягом усього життя. У літньому віці, крім гігієни, потрібно обов'язково (не рідше 2 разів на рік) відвідування уролога для виключення вікових змін передміхурової залози, а також онкологічних захворювань статевих органів. При появі крові в сечі і спермі слід негайно звернутися до уролога.

Підліток також повинен знати про можливість появи в нього мимовільних сім'явивергань (полюцій); це нормальні прояви статевого дозрівання.
Отже, особиста гігієна складається з дотримання чистоти натільної білизни, робочого одягу, щоденної зміни носків (панчох), особливо при підвищеній пітливості. Зміну постільної білизни варто пристосовувати до відвідування лазні. Рекомендується перед сном міняти денну натільну білизну на нічну піжаму.

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, пов'язаний із заплідненням яйцеклітини і розвитком зародка і плоду.В материнському організмі формується організм дитини, розвиток якої повністю залежить від здоров'я матері. Тому вагітній жінці треба спати не менше 8 год, двічі у день по 1,5-2 год. здійснювати піші прогулянки. Одяг вагітної має бути вільним, не обмежувати рухів, не утруднювати кровообіг. Шкідливо носити взуття на високих каблуках. Для вагітних дуже важливим є добрий сон, тривалість якого має становити не менше як 8 год на добу. Під час вагітності не можна вживати алкоголь і тютюн, оскільки вони негативно впливають на плід. НЕобхідно уникати контакту з хворими на гострі інфекційні захворювання. Особливу увагу слід приділяти раціональному харчуванню під час вагітності, бо в цей період відбувається перебудова обмінних процесів, спрямованих на створення відповідних умов для плода, що розвивається, і підготовку до майбутніх пологів. 

    Планування сім'ї- надійний спосіб збереження і поліпшення здоров'я жінок і дітей. Відповідальність за планування сім'ї лягає на обох майбутніх батьків, передбачає опанування знань про те, з якого віку можна народжувати дітей, скільки мати дітей, яких інтервалів дотримуватися між пологами, а головне - практикувати здорову поведінку по відношенню до себе і майбутнього покоління. Дуже поважно знати методи запобігання небажаній вагітності. Молодь повинна оволодіти найкращими життєвими навиками, використовувати їх надалі для підтримки свого здоров'я, відтворення здорового покоління. Для досягнення цього молода людина повинна знати основи здорового способу життя, опанувати культуру планування сім'ї, статевих стосунків.

   Аборт ще і до цих пір залишається поширеним методом регуляції народжуваності. Штучне переривання вагітності - травматична операція, яка руйнує плід і спричиняє як моральні, так і фізичні, страждання, несприятливо діє на загальний стан здоров'я жінки і репродуктивну систему, є однією з причин гінекологічних захворювань з наступним порушенням генеративної функції.

Методи сучасної контрацепції

• регулярне вживання гормональних протизаплідних фармакологічних засобів.

• внутрішньоматкова контрацепція - введення в порожнину матки спеціальної спіралі або петлі.• бар'єрна контрацепція - використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок.

• хімічні засоби контрацепції - сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти і ін.

• пролонгована, тобто «довготермінова» контрацепція - введення в організм препаратів, які запобігають вагітності на термін від трьох місяців до п'яти років

• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту - вживання спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту.

• метод лактаційної аменореї - грудне вигодовування дитяти, як метод запобігання наступній вагітності після пологів перерваний статевий акт, коли сім'явипорскування відбувається поза піхвою

• стерилізація - операції по перев'язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок

• природні методи уникнення вагітності - утримуються від статевого контакту в певні дні менструального циклу.

Медико-генетичне консультування - це спеціалізований вид медичної допомоги, його мета - оцінка ризику народження в конкретній сім'ї дитини із спадковою хворобою або вродженим каліцтвом.  Це профілактика спадкових хвороб, ризику народження хворої дитини ще до настання вагітності чи на ранніх її етапах.Надається інформ. про генетичний профіль всієї родини.

Охорона здоров’я матері і дитини в Україні

Стаття 57. Заохочення материнства. Гарантії охорони здоров'я матері та дитини

Материнство в Україні охороняється і заохочується державою.

Охорона здоров'я матері та дитини забезпечується організацією широкої мережі жіночих, медико-генетичних та інших консультацій, пологових будинків, санаторіїв та будинків відпочинку для вагітних жінок і матерів з дітьми, ясел, садків та інших дитячих закладів; наданням жінці відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами з виплатою допомоги по соціальному страхуванню та встановленням перерв у роботі для годування дитини; виплатою у встановленому порядку допомоги у зв'язку з народженням дитини і допомоги на час догляду за хворою дитиною; забороною застосування праці жінок на важких і шкідливих для здоров'я виробництвах, переведенням вагітних жінок на легку роботу із збереженням середнього заробітку; поліпшенням і оздоровленням умов праці та побуту; усуненням негативних екологічних факторів; державною і громадською допомогою сім'ї та іншими заходами у порядку, встановленому законодавством України.

З метою охорони здоров'я жінки їй надається право самій вирішувати питання про материнство.

Стаття 58. Забезпечення медичною допомогою вагітних жінок і новонароджених

Заклади охорони здоров'я забезпечують кожній жінці кваліфікований медичний нагляд за перебігом вагітності, стаціонарну медичну допомогу при пологах і лікувально-профілактичну допомогу матері та новонародженій дитині.

Стаття 63. Державна допомога громадянам у здійсненні догляду за дітьми з дефектами фізичного або психічного розвитку

Діти з дефектами фізичного або психічного розвитку, які потребують медико-соціальної допомоги і спеціального догляду, за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, можуть утримуватися в будинках дитини, дитячих будинках та інших спеціалізованих дитячих закладах за державний рахунок.

Сім'ям або особам та закладам, на утриманні яких перебувають такі діти, подається медико-соціальна допомога у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 64. Пільги, що надаються матерям в разі хвороби дітей

При неможливості госпіталізації або відсутності показань до стаціонарного лікування хворої дитини мати або інший член сім'ї, який доглядає дитину, може звільнятися від роботи з виплатою допомоги з фондів соціального страхування у встановленому порядку. При стаціонарному лікуванні дітей віком до шести років, а також тяжкохворих дітей старшого віку, які потребують за висновком лікарів материнського догляду, матері або іншим членам сім'ї надається можливість перебувати з дитиною в лікувальному закладі із забезпеченням безплатного харчування і умов для проживання та виплатою допомоги по соціальному страхуванню у встановленому порядку.

           В Україні з 2010 року під патронатом Президента реалізується проект "Нове життя - нова якість охорони материнства та дитинства". Він передбачає створення до 2014 року 27 сучасних перинатальних центрів у кожному регіоні України. Завдання цих установ - зупинити високу смертність серед породіль та немовлят, які мають уроджені вади.

 Центр охоро́ни здоро́в'я ма́тері і дити́ни —лікувальний заклад Севастополя, в якому надають допомогу молодим матерям та їхнім дітям. Завдання Центру — організація та забезпечення кваліфікованої, в повному обсязі стаціонарної, консультативної та амбулаторної медичної допомоги дітям з 0 до 18 років, дорослому населенню .

Гігієна дітей і підлітків

Гігієна дітей та підлітків є розділом вікової гігієни, що визначає засоби, за допомогою яких формується здоровий організм на все подальше життя. Предметом гігієни дітей та підлітків є динамічне (в процесі вікового розвитку) вивчення впливу факторів зовнішнього середовища, в тому числі виховання і навчання, на здоров'я дітей і підлітків. Гігієнічні норми також диференціюються відповідно до віку. Вирішення гігієнічних проблем соціального та професійного становлення підростаючого покоління передбачає створення здорових, повноцінних, з гігієнічної точки зору, умов побуту, навчання та виховання дітей і підлітків.

-галузь гігієни, яка вивчає взаємодію організму, що розвивається, і факторів навколишнього середовища з метою розроблення гігієнічних нормативів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я, сприятливий розвиток і удосконалення функціональних можливостей організму дітей і підлітків. Осн. проблемами є стан здоров'я і фіз. розвитку, гігієна навчання і виховання, гігієнічні основи фіз. виховання, гігієна трудової діяльності дітей і підлітків, гігієна планування будівництва і обладнання навч. закладів та дитячих закладів різних типів. Г. д. і п. розробляє широке коло питань, гол. з них є фізіолого-гігієнічне обгрунтування режиму дня, харчування, загартовування, оздоровчих заходів у дитячих садках, школах і навч. закладах системи професійно-тех. виховання, розроблення гігієнічних вимог до навколишнього середовища та визначення його нормативів, що забезпечують гармонійний фіз. і розумовий розвиток дітей і підлітків.

Дотримання гігієнічних норм в закладах освіти:Меблі дошкільних закладів та шкіл повинні забезпечувати природну фізіологічну позу дитини.Необхідно виробити раціональний ритм, що забезпечує відповідний розподіл основних етапів діяльності школяра протягом усього часу. раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з-особливостями динаміки змін працездатності учнів. ершими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4-у уроках. 5-й і 6-й уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фізичного виховання.

Розглядаючи особливості канікулярного відпочинку дітей та підлітків, зокрема гігієнічні аспекти забезпечення ефективної діяльності літніх оздоровчих таборів.