Формування, ріст і розвиток мітохондрій в гаметогенезі та ранньому ембріогенезі хребетних.

ПЛАН

1. Синтез мітохондріальних білків і особливості формування мітохондрій.

1. система синтезу білка в мітохондріях;
2. продукти мітохондріального білкового синтезу;
3. синтез мітохондріальних білків у цитоплазмі;
4. транспорт у мітохондрії білків, синтезованих у цитоплазмі;
5. формування окремих компонентів мембран мітохондрій.

2. Формування мітохондрій під час процесів розвитку.

1) оогенез;

2) сперматогенез;

3) ріст та диференціювання окремих тканин і органів.

Дарвінізм, матеріалістична теорія еволюції органічного світу, заснована на переконаннях Ч. Дарвіна. Дарвінізм довів реальність еволюції і переконливо пояснив механізм еволюційного процесу. Створенню дарвінізму передували концепції ряду вчених, що проголошували змінність видів (трансформізм), але що не зуміли розкрити причини і механізми еволюції. З трансформістів лише Ж. Б. Ламарк розробив логічно послідовну систему поглядів, яка однак, давала в цілому ідеалістичне пояснення еволюційного процесу. Роботу над своєю теорією Дарвін почав в 1837, перший її нарис був написаний в 1842, після чого Дарвін продовжував збирати і аналізувати нові факти. Він спирався на дані палеонтології, порівняльної анатомії, ембріології, систематики, біографії і геології, широко використав досягнення практики сільського господарства, особливо селекції. Важливу роль в формуванні поглядів Дарвіна зіграло вчення Ч. Лайєля про геологічну еволюцію Землі, зокрема висунений Д. Геттоном і Ч. Лайєлем принцип актуалізму, згідно з яким на Землі в минулому діяли ті ж чинники, що і в наш час. Основні положення теорії Дарвін виклав у 1859 в книзі «Походження видів, шляхом природного відбору, або збереження обраних порід в боротьбі за життя», розвинув в подальших трудах - «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення» (1868) і «Походження людини і статевий добір» (1871). Назва «Дарвінізм» запропоновано А. Уоллесом,  який незалежно від Дарвіна дійшов близьких висновків.

Органічні сполуки, що містять в молекулі карбоксильну та аміно групи, називають- амінокислотами. Амінокислоти мають надзвичайно велике значення в органічному світі, тому що з них побудовані білкові речовини клітині, що виконують ряд інших важливих функцій в живому організмі: структурні білки, ферменти, гормони, транспортні білки, захисні, запасаючі, скорочувальні, токсини.

ІЗОМЕРІЯ. НОМЕНКЛАТУРА.

Амінокислоти називають звичайно як замісники відповідних карбонових кислот, позначаючи положення аміно групи буквами латинського алфавіта. Застосовується також систематична номенклатура, а для найпростіших- імпіричні назви:

CN₂NH₂-COOH  амінооцтова кислота, аміноетанова кислота, глікол, гліцин.

CH₃-CHNH₂-COOH  a-амінопропіонова кислота, 2-амінопропіонова кислота, аланін.

CH₃-CH₂-CH-CHNH₂-COOH  2-аміно-3-метилпентанова кислота

                  /                                ізолейцин.

                CH₃

CH₃-CHOH-CHNH₂-COOH   a-аміно-b-оксимасляна, 2-амино-3-оксибутанова кислота, треонін.

В основу підрозділу класа комах поділяють на великі систематичні категорії-підкласи,інфракласи,ряди покладені такі важливі особливості,як будова крил,ротового апарату, тип постембріонального розвитку.

Для таксономічної характеристики родів і видів комах використовується велика кількість морфологічних ознак,але при цьому головне значення мають жилкування крил,варіаціі у будові ротового апрату,кінцівки,геніталії.

Останнім часом ширше користуються мікроморфологічними ознаками:склад і будова щетинок(хетом),сенсил,структури кутикули та іньше.

Згідно сучасним поглядам,клас комах розділяють на два підкласи:підклас Первиннобезкрилі(Apterygota) і підклас Крилаті(Pterygota).

Особливе значення в раціоні людини займають вітаміни (від латинського vita — життя й хімічний клас амінів). Сьогодні нікого не треба переконувати, що вітаміни нам необхідні в будь-якому віці. Вітаміни, як і ферменти чи гормони, відіграють надзвичайно важливу роль. Вітаміни це — група складних різноманітних органічних сполук, необхідних для росту і розвитку людини і зв’язаних з основними  функціями організму та його процесами.

Овочі, фрукти і ягоди є джерелами багатьох вітамінів, які регулюють процеси обміну речовин в організмі людини і тварини. Нестача вітамінів в їжі викликає хворобливі явища, загальні нездужання, а інколи призводить і до великих захворювань (цинга, пелагра, бері-бері тощо). Порушення синтезу вітамінів або їх засвоєння буває внаслідок зловживання алкоголем, курінням, під впливом сульфаніламідів і антибіотиків, при шлунково-кишкових (проноси, виразкова хвороба) та інфекційних захворюваннях, різних отруєннях, при хворобах печінки, нирок і сечового міхура та при ураженні нервової системи. Без вітамінів неможливий синтез ферментів, гормонів. Завдяки вітамінам підвищуються захисні функції організму, зберігається працездатність і міцне здоров’я.