Знаходиться   в   Рівненській   області,   в   Сарненському, Володимирецькому,   Дубровицькому   і   Рокитнянському  районах. Створений 3 квітня 1999 року згідно з Указом Президента України. В заповіднику охороняються в основному мезотрофні осоково-сфагнові болота, заболочені березові і вільхові ліси, прибережно-водна і водна рослинність, а на суходолах — соснові ліси. Тут відмічені найпівденніші в Європі форпости грядово-мочажинних болотних комплексів. Флору судинних рослин представляють близько 800 видів. Тваринний світ заповідника налічує близько 320 видів лише наземних хребетних, у тому числі 11 земноводних, 7 — плазунів, 200 — птахів, 60 — ссавців.

 

Поліський заповідник створено 12 листопада 1968 року. Заповідник розташований на північному заході Житомирської області на кордоні з Білорусією, відповідно в Олевському й Овруцькому адміністративних районах.

Зими в заповіднику досить довгі, із середньомісячною температурою січня - 5,9 °С. Середня сумарна кількість річних опадів становить 644 мм. Клімат Поліського заповідника помірно-континентальний, з теплим, вологим літом і м'якою хмарною зимою. Полісся характеризується великою різноманітністю рослинного світу , загалом у цьому регіоні налічується 1 532 види рослин, що є представниками 560 родів і 110 родин. На першому місці за кількістю видів - родина складноцвітних, потім злакові, осокові, хрестоцвіті, розоцвіті, гвоздикові.

Вкрита лісами площа в заповіднику займає 16 978 га — 84,4 %. Щодо природного окладу, то переважає сосна звичайна, яка росте на площі 13 757 га і становить 81 % усієї вкритої лісом площі. Береза займає площу 2 995 га - 18%, вільха чорна 222 га, або 1 %. На ялину та дуб припадає всього 4 га.

До трав'янисто-кущового ярусу входять: чебрець нссправжньоприземкуватий,   цмин   тщаний:,   щавель горобиний, костриця овеча, булавоносець сивий, келерія сиза, печуй-вітер волохатий. Значно рідше - верес звичайний, агалик-трава гірська, золотушник звичайний.

У невеликій кількості зустрічаються брусниця, чорниця, мучниця звичайна, зимолюбка зонтична.

Характерним елементом ландшафту заповідника є болота.

У Поліському заповіднику розповсюджені рідкісні і малопоширені або зникаючі види.

Серед них ялівець звичайний, журавлина дрібноплода, ситник розчепірений, щейхцерія болотна. Значний інтерес становлять флора мохів і лишайників.

У заповіднику помітно зросла кількість копитних, зайця-русака, лисиць, вовків, єнотовидних собак. Постійно живуть борсуки, з цінних хутрових звірів - куниця лісова, видра, трапляється ондатра.

Серед середньовікових насаджень із соколиних гніздяться: чеглок, боривітер, а на болотах і луках - лунь луговий і болотяний. З нічних птахів розповсюджені: вухата сова, болотна сюва, сич хатній. З дятлів у заповіднику є чорний, зелений, сивий, великий строкатий, білоспинний, середній і малий. Особливе місце серед птахів заповідника посідає глухар - велетень серед лісового пташиного царства. У заповіднику відомо понад двадцять токовищ тетеруків.

 

 

Знаходиться в Дніпропетровській області, в Царичанському і Дніпропетровькому районі. Створено 15 вересня 1990 року згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР. Для заповідника характерні осокорові, вербові заплавні та соснові ліси, лучна, водна та прибережно-водна рослинність. Ценотична різноманітність представленна: лісами, луками, болотами, прибережно-водною і водною рослинністю.

Флора налічує 888 видів судинних рослин, 43 види мохоподібних, 24 — лишайників, 128 — водоростей.

Фауна представлена 35 видами ссавців, 158 — птахів, 8 — плазунів, 9 — земноводних, 45 — риб, 3500 — комах, ЗО — багатоніжок, 2 — щупальцевих, 600 — павукоподібних, 45 — ракоподібних, 80 — молюсків, 70 — кільчастих червів, 1 — скреблянок.