1.Фізіологія нирок

Головними органами виділення в людини є нирки. Окрім нирок видільна функція властива тією чи іншою мірою:

• - шкірі
• - легеням
• - печінці
• - кишково – шлунковому тракту.

Через легені з організму виводяться вуглекислий газ, вода у вигляді пари та ряд летких речовин.

Легені – швидкий та ефективний регулятор кислотно – лужної рівноваги в організмі.

Шкіра при допомозі пітних залоз бере участь у виділенні води, солей, продуктів дисиміляції – сечовини, сечової кислоти,креатиніну та інших.До певної міри шкіра може компенсувати недостатність функції нирок та їх захворювання.

Екскреторна функція шлунково – кишкового тракту заключається, головним чином, у виділенні з організму солей важких металів, а також речовин, що надходять в кишківник з жовчю.

Нирки.

Функції нирок:

1. 1. підтримання постійності рідинних об’ємів тіла;
2. 2. підтримання осмотичного тиску та іонного складу рідких середовищ організму;
3. 3. регуляція кислотно – лужної рівноваги;
4. 4. виділення продуктів азотистого обміну та чужорідних речовин;
5. 5. економія або екскреція різних органічних речовин(глюкоза, амінокислоти та інші) в залежності від складу внутрішнього середовища;
6. 6. метаболізм вуглеводів та білків;
7. 7. секреція біологічно активних речовин;
8. 8. кровотворення.

Будова нефрона.

Нефрон – елементарна структурно – функціональна одиниця нирки.

Кожен нефрон побудований з:

1. 1. судинного клубочка(гломерули);
2. 2. капсули судинного клубочка(Шумлянськ. – Боум.);
3. 3. ниркових канальців.

Судинний клубочок разом з капсулою функціонує як орган ультрафільтрацій.

Необхідно відмітити, що кров, яка циркулює в капілярах клубочка, відокремлена від капсули Шумлянського – Боумена трьома мембранами:

• - ендотелієм капілярів

базальною мембраною

епітелієм.

При цьому лише базальна мембрана становить собою безперервний бар’єр між кров’ю та порожниною капсули Шумлянського – Боумена. Тому з трьох елементів ниркового фільтра лише базальна мембрана здатна виконувати роль напівпроникного ультрафільтра, в той час, як два інші шари не перешкоджають проходженню плазми і здатні затримувати лише форменні елементи крові.

Ниркові канальці, які є продовженням гломерулярної частини нефрона, становлять собою довгі трубочки з одношаровими стінками, Їх поділяють на три основні частини:

1. 1. проксимальний каналець

↓ ↓

звивиста пряма частина

2. 2. тонкий сегмент петлі Генбле;
3. 3. дистальний каналець.

Гламерули і звивисті відділи проксимальних і дистальних канальців утворюють кіркову речовину нирки. Мозкову речовину нирки становлять петлі Шумлянського – Боумена.

2. Утворення сечі. Виділення сечі.

Механізму утворення сечі. Ще у 40 – их рр. минулого століття К. Людвігом була сформульована фільтраційна теорія сечоутворення.

За сучасними уявлення, процес сечоутворення включає наступні механізми:

• - клубочкова фільтрація;
• - канальцева реадсорбція
• - секреція.

Клубочкова фільтрація залежить від наступних факторів:

1. 1. 1. гідростатичного тиску крові в капілярах клубочків
   2. 2. онкотичного тиску плазми Шумлянського – Боумена.
   3. 3. тиску рідини в капсулі.

Чим вищий рівень тиску крові, тим інтенсивніша фільтрація.

За 1 хв. через нирки людини проходить близько 1200 мл крові, при цьому утворюється 120 мл фільтрату.

3. Регуляція виділення сечі

Утворена нирками сеча проходить крізь сечовиди в сечовий міхур, звідки вона періодично виділяється назовні крізь сечовипускний канал.

Сечовий міхур інервується волокнами симпатичної і парасимпатичної НС.

Подразнення симпатичних нервів сечового міхура викликає розслаблення і одночасне скорочення кільцевої мускулатури стрінктера сечового міхура.Аналогічний влив має внутрішньовенне введення адреналіну.

При подразненні парасимпатичних волокон відбувається скорочення і розслаблення сфінктера і, і таким чином, відбувається випорожнення сечового міхура.

Окрім сфінктера сечового міхура, який складається з гладеньких м’язових волокон, витіканню сечі перешкоджає другий сфінктер – сфінктер сечовиприскного каналу,утворений поперечно – посмугованими м’язами. Цей сфінктер скорочується і розслаблєються довільно.

Неекскреторні функції нирок:

1. 1. роль нирок в регуляції артеріального тиску;
2. 2. регуляція еритропоезу;
3. 3. роль нирок у згортанні крові(самостійно).