| Головна » Статті » Словник деяких екологічних термінів |
Аварія ядерного реактора – пошкодження ядерного реактора, в результаті чого наступає неконтрольоване забруднення повітря, грунту і води радіоактивними ізотопами. Адсорбція – вбирання будь-якої речовини з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром рідини або твердого тіла, відбувається під дією молекулярних сил поверхні речовин. Алергія – форма імунологічної відповіді, яка вивявляється в підвищеній чутливості організму до різних антигенів (алергенів) Альбедо Землі – відношення сонячної радіації, яка відбивається Землею (з її атмосферою) в світовий простір, до сонячної радіації, яка поступила на межу атмосфери. Антигени – речовини, які організмом сприймаються як чужорідні і викликають специфічну імунну відповідь Антиоксидант – сполука, що знижує активність оксилювальних процесів у клітині Антропогенне навантаження – міра прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти. Антропогенне навантаження – міра прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти. Антропогенний ландшафт – ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, з агроценозами, житловими, технічними і транспортними спорудами. Антропогенний ландшафт – ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, з агроценозами, житловими, технічними і транспортними спорудами. Апобіосфера – високі шари атмосфери (за 60-80 км над Землею), куди ніколи, навіть випадково, не піднімаються живі організми, а біогенні речовини – заносяться лише в дуже незначних кількостях Артебіосфера – простір людської експансії в навколоземному космосі. А. вкл. штучні супутники Землі, пілотовані і автоматичні літальні апарати. Архітектурна екологія – екологія внутрішнього середовища помешкань. Баубіологія – вплив архітектурного оточення на стан здоров’я людини і застосування екологічних знань при будівництві нових будинків та створення нових робочих місць. Баубіологія – наука про вплив архітектурного оточення на стан здоров’я людини і застосування екологічних знань при будівництві нових будинків та створення нових робочих місць. Біоакумуляція – накопичення речовин (техногенних забруднювачів) в організмах зростаючих трофічних рівнів Біоакумуляція – накопичення речовин (техногенних забруднювачів) в організмах зростаючих трофічних рівнів Біогенна речовина – речовина, що її виробляють живі організми Біогенні елемети – хімічні елементи, які необхідні для синтеза органічних сполук автотрофними організмами. Біогеохімічний цикл – кругообіг хімічних елементів з неорганічних сполук через рослинні і тваринні організми (органічні речовини) знову у вихідний стан Біоиндикатори – високочутливі живі організми, які мають хорошу адаптацію і багатоманіття фізіологічнихвластивостей, відображають будь-які зміни природного фону і діють як ’’рання попереджуюча система”. Біокібернетика – розділ кібернетики, який займається дослідженням способів передачі і переробки інформації і управління як в окремих організмах, так і у великих екологічних системах. Біологічні ритми – циклічні коливання біологічних процесів і явищ Біом – сукупність видів рослин і тварин, які складають живе населення певного району. До нього близький термін біота (див.), який застосовується до більш великих ділянок поверхні Землі. Біомаса – сукупність організмів в популяції або в біогеоценозі в момент спостереження. Характеризується ваговими одиницями. Розрізняють фітомасу і зоомасу. Біорізноманіття – 1) варіабельність живих організмів на всіх рівнях організації: генетичному, видовому і більш високих таксономічних, включаючи різноманіття місцеіснувань і екосистем (ландшафтів); 2) велика кількість видів живих організмів. Біота – історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних загальною областю поширення. Біотичний потенціал – внутрішньовластива популяційна здатність до збільшення чисельності при стабільному віковому складі і оптимальних умовах середовища Благополуччя екологічне – нормальне відтворення основних ланок екологічної системи Благополуччя екологічне – нормальне відтворення основних ланок екологічної системи Виховання екологічне – основа і невід’ємна частина частина екологічної культури, процес безперервного, систематичного і цілеспрямованного підвищення рівня свідомого і бережного відношення до навколишнього середовища, організований шляхом впливу на почуття людей, їх свідомість, поглядів і уявлення. Гемобластози – загальна назва злоякісних процесів кровотворної системи Геоекологія – розділ екології, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів до біосфери включно Глобальна екологія – розділ екології , який вивчає біосферу в цілому , тобто екологічну систему , яка охоплює всю земну кулю. Розробляє прогнози можливих змін біосфери під впливом діяльності людини при різних варіантах господарського розвитку. Гляціологія – наука про льодовики. Дампінг – захоронення відходів в океані і його морях. Деградація середовища – погіршення стану або руйнування навколишнього природного або антропогенного середовища, яке тягне за собою деградацію його живих (біотичних) компонентів Деградація середовища – погіршення стану або руйнування навколишнього природного або антропогенного середовища, яке тягне за собою деградацію його живих (біотичних) компонентів Дезактивація – знешкодження радіоактивного чи хмічного забруднення поверхні грунту чи предметів Демографічний вибух – динамічний ріст кількості людей, що заселяють територію даної держави або віднесений до всієї земної кулі Демографічний вибух – динамічний ріст кількості людей, що заселяють територію даної держави або віднесений до всієї земної кулі Дефоліант – речовина, що застосовується для знищення листя рослин Дефоліант – речовина, що застосовується для знищення листя рослин Дифузія в атмосфері – масообмін в атмосфері. Д.в.а. дозволяє передбачити межі розповсюдження забруднювачів в атмосфері. Доза гранично допустима – максимальна кількість шкідливого агенту, проникнення якого в організм ще не завдає йому шкоди Доза токсична – мінімальна кількість шкідливого агенту, що спричиняє помітне отруєння організму Еврибіонти – озганізми, які здатні переносити значні зміни умов навколишнього середовища. Ейкумена (ойкумена)– частина земної поверхні, заселена і використовувана людьми Екологізація навчальних дисциплін – привнесення в практику викладання різнх дисциплін елементв екологічного підходу, який орієнтує в першу чергу на дослідження і відображення відношень і взаємодії організмів і, зокрема, людини з навколишнім середовищем методами конкретної дисципліни. Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної ситуації, виникнення небезпеки для людей Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної ситуації, виникнення небезпеки для людей Екологічна експертиза – оцінка екологічної ефективності варіантів планових і проектних рішень і їх відповідності існуючим екологічним нормам і правилам Екологічна експертиза – оцінка екологічної ефективності варіантів планових і проектних рішень і їх відповідності існуючим екологічним нормам і правилам Екологічна катастрофа – повне порушення екологічної рівноваги в природних живих системах, яке виникає в результаті прямої чи опосередкованої людської діяльності Екологічна катастрофа – повне порушення екологічної рівноваги в природних живих системах, яке виникає в результаті прямої чи опосередкованої людської діяльності Екологічна криза – ситуація, яка виникає в екологічних системах (біогеоценозах) в результаті порушення рівноваги під впливом природних стихійних явищ або впливу антропогенних факторів Екологічна криза – ситуація, яка виникає в екологічних системах (біогеоценозах) в результаті порушення рівноваги під впливом природних стихійних явищ або впливу антропогенних факторів Екологічна культура суспільства –самостійна частина загальнолюдської культури, система національних і загальнолюдських цінностей, яка виражає і візначає характер відношень між суспільством, людиною і природою в процесі створення і освоєння матеріальних і духовних цінностей, міру і спосіб включеності людини в діяльність по стійкому підтриманню навколишнього природного середовища з метою прогресивного розвитку суспільства, ступінь відповідальнсті людини перед суспільством і суспільства перед людиною за стан природи і раціональне використання природних ресурсів. Розвиток Е.к.с. реалізуеться через систему екологічної освіти, виховання і інформування. Екологічна онкологія – розділ онкології, що вивчає вплив екологічних факторів на виникнення і розвиток пухлин Екологічна політика – комплексний підхід, що обумовлює шлях і засоби впливу суспільства на природу. Екологічна чистота продукції – ступінь відповідності споживчих властивостей продукції, що виробляється, вимогам екологічної безпеки Екологічна чистота продукції – ступінь відповідності споживчих властивостей продукції, що виробляється, вимогам екологічної безпеки Екологічних рух – громадська діяльність, напрямлена на оздоровлення навколишнього середовища. Е.р. виник як реакція на поглиблення кризових процесів в біосфері (забруднення, порушення екологічної рівноваги, зменшення здатності самовідновлення природних систем і т.д.) і націлений на захист і збереження природних основ життєзабезпечення суспільства, в т.ч. підвищення ефективності діяльності державних природоохоронних органів. Екологічні обмеження – нормативні акти розвитку і розміщення виробничих сил, в рамках яких повинно здійснюватися їх функціонування по територіям і екосистемам країни. Екологічні регламенти – кількісні обмеження діяльності людей на дотримання діючих екологічних нормативів. Екологічні регламенти – кількісні обмеженя діяльності людей на дотримання діючих екологічних нормативів. Економіка природокористування – розділ економіки, який вивчає питання екологічної оцінки природних ресурсів і такої ж оцінки збитків від забруднення середовища Екорозвиток – екологічно орієнтований соціально-економічний розвиток, при якому зростання благополуччя людей не супроводжується погіршенням середовища існування і деградацією природних систем Екотехніка – технічні заходи по охороні, відновленню і покращенню якості навколишнього середовища. Ембріотоксичний – здатний викликати пошкодження ембріона Енвайронментологія – наука про загальну раціоналізацію прирродокористування Етика екологічна – вчення про повинне у відношеннях людини, його господарської діяльності і природи. Засноване на внутрішніх самоочевидних моральних принципах. Захворюваність – поширеність хвороб серед населення і його окремих груп Зона екологічного лиха – територія, де в результаті техногенної або природної катастрофи виникла загроза екологічного ураження людей через деградацію природного середовища існування Зона екологічного лиха – територія, де в результаті техногенної або природної катастрофи виникла загроза екологічного ураження людей через деградацію природного середовища існування Імунітет – здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність. Один з виявів І. – несприйнятливість до інфекційних захворювань Імунологія – наука, яка вивчає захисні властивості організму Інформування екологічне (екологічна пропаганда) – розповсюдження вичерпної достовірної екологічної інформації, ідей охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів з метою формування у людей екологічної свідомості (підвищення рівня екологічної культури). Канцерогенез – процес виникнення та розвитку злоякісного новоутворення Канцерогенний – здатний викликати злоякісні пухлини Карцинома – злоякісна пухлина, що походить з епітеліальної тканини Констеляція – сукупна дія кількох факторів середовища Концентрація гранично допустима – кількість шкідливої речовин7и в навколишньому середовищі, яка практично не впливає на здоров’я людини і не спричинює несприятливих наслідків у її потомства Ксенобіотик – будь-яка чужерідна речовина для живого організму, яка може викликати порушення біотичних процесів або його загибель Ксенобіотик – будь-яка чужерідна речовина для живого організму, яка може викликати порушення біотичних процесів або його загибель Ландшафтна екологія – розділ екології, що досліджує природні (існуючі або потенціально можливі) складові ландшафту Летальний фактор – фактор, що викликає загибель Лімфатична система – сукупність судин, які збирають лімфу з тканин і органів і відводять її у венозну систему Макроекологія – наукова дисципліна, в якій на основі систематичного підходу найбільш крупні узагальнення "«ласичної екології"»об’єднані з екологією людини, наукою про навколишнє середовище і проблемами взаємовідношень людини і природи Метаболіти – продукти обміну речовин у живому організмі Метаболіти – продукти обміну речовин у живому організмі Мислення екологічне – діалектико-матеріалістичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу й зворотнього впливу природи на людей і їхнє господарство Моделювання екологічне – імітація екологічних явищ за допомогою лабораторних, логічних і експерименальних моделей для оцінювання їх параметрів. Моніторинг – система спостереження і контролю за станом навколишнього середовища, складається із спостереження, оцінки стану і прогнозу можлвих змін. М. Здійснює спостереження за антропогенними змінами та за малозміненою природою (для порівняння). В системі моніторингу розрізняють три рівня: санітарно-токсичний, екологічний і біосферний. Моніторинг – система спостереження і контролю за станом навколишнього середовища, складається із спостереження, оцінки стану і прогнозу можливих змін. М. Здійснює спостереження за антропогенними змінами та за малозміненою природою (для порівняння). В системі моніторингу розрізняють три рівня: санітарно-токсичний, екологічний і біосферний. Моніторинг навколишнього середовища – слідкування за станом навколишнього середовища і попередження про виникаючі кризові екологічні ситуації, які шкідливі або небезпечні для людей та інших живих організмів Мутагенез – процес виникнення мутацій; розрізняють індукований, тобто спричинений дією зовнішнього чинника, та спонтанний (самодовільний) Мутація – пошкодження гена (генів), що передаються нащадкам клітин, в яких вони виникли Навколишнє середовище (довкілля) – 1) сукупність на даний момент фізичних, хімічних, біологічних характеристик, а також соціальних факторів, здатних викликати прямий чи віддалений вплив на живі істоти і діяльність людини; 2) сукупність всіх умов, в яких існують живі організми. Навколишнє середовище (довкілля) – 1) сукупність на даний момент фізичних, хімічних, біологічних характеристик, а також соціальних факторів, здатних викликати прямий чи віддалений вплив на живі істоти і діяльність людини; 2) сукупність всіх умов, в яких існують живі організми. Ноогеніка (геотехнія) – природно-технічна дисципліна, яка розробляє принципи і методи раціонального втручання в природні процеси з метою створення оптимальних взаємовідношень між суспільством і природою Ноосфера – сфера розуму. Сучасне поняття введено В.І. Вернадським (1931) для позначення стану еволюції біосфери, який характеризується провідною роллю розумної свідомості людського суспільства в її розвитку. В епоху Н. діяльность людини не протиоречить розвитку природи. Освіта екологічна – 1) цілеcпрямований, безперервний і комплексний процес навчання і виховання громадян з метою формування у них екологічної культури, взаємодії в системі " людина- суспільство- природа " ; процес, напрямлений на формування цінносних орієнтацій і норм поведінки ( соціально цінного досвіду ) в області культурного природокористування і охорони навколишнього середовища; процес і результат засвоєння систематичних знань, умінь і навичок в області впливу на навколишнє середовище, стану навколишнього середовища і наслідків змін навколишнього середовища. Термін введений на конференції, організованій Міжнародним союзом охорони природи ( МСОП ) в 1970 р.; 2) духовне, моральне удосконалення людей шляхом розповсюдження і правильного використання екологічних знань. Освіта екологічна безперервна - реалізація екологічної освіти на протязі всього життя людини, оскільки саме воно в змозі забезпечити подолання екологічної кризи і забезпечити коеволюцію біосфери і людства. Охорона природи – система державних, громадських, адміністративно-господарських, техніко-виробничих, економічних і юридичних заходів, напрямлених на підтримання сприятливих для життя умов, раціональне використання, збереження і відтворення природних ресурсів Землі і навколоземного космічного простору в інтересах задоволення матеріальних і духовних потреб існуючих і майбутніх поколінь людей. Панбіосфера – шари атмосфери, вся гідросфера, частина літосфери, де постійно або тимчасово присутні живі організми Патогенність – здатність мікроорганізмів викликати захворювання інших організмів Патологія – розділ медицини, що досліджує патологічні утворення і процеси в організмі людини Плетобіосфера – один з термінів визначення найбільш діяльного горизонту біосфери, «плівки життя» Полютант – речовина, яка забруднює навколишнє середовище Полютант – речовина, яка забруднює навколишнє середовище Принцип збалансованого природокористування – розміщення і розвиток матеріального виробництва на певній території повинно здійснюватися у відповідності з її екологічною стійкістю по відношенню до техногенних впливів Природне середовище – вся сукупність елементів живої (біотичні фактори) і неживої (абіотичні фактори) природи Природокористування – сфера суспільно-виробничої діяльності, напрямленої на задоволення потреб людства шляхом використання природних ресурсів Просвіта екологічна – духовне, моральне удосконалення людей шляхом розповсюдження і правильного використання екологічних знань. Пухлина – патологічний надлишковий розвиток тканин, щ оскладаються з якісно перетоврених клітни організму, що втратили диференціацію Радіобіологія – наука, що вивчає дію усіх видів іонізуючих випромінювань на живі організми, їх угруповання і біосферу в цілому. Радіобіологія – наука, що вивчає дію усіх видів іонізуючих випромінювань на живі організми, їх угруповання і біосферу в цілому. Радіоекологія – розділ екології, що вивчає відношення живих організмів і біологічних систем різних рівнів до впливу іонізуючого випромінювання. Районування – процес диференціації території і інтеграції географічної оболонки Землі або її ділянок, а також природних і соціально-екологічних процесів взаємодії суспільства і природи. Рак – злоякісна пухлина, що розвивається з епіталіальної тканини. Походження терміна пов’язано, мабуть, із тим, що при цьому захворюванні спостерігається проростання пухлини в навколишні тканини тілами, що нагадують клітини раку. Розрізняють Р. альвеолярно-клітинний, гранулюючий, залозистий, великоклітинний. Рак – злоякісна пухлина, що розвивається з епіталіальної тканини. Походження терміна пов’язано, мабуть, із тим, що при цьому захворюванні спостерігається проростання пухлини в навколишні тканини тілами, що нагадують клітини раку. Розрізняють Р. альвеолярно-клітинний, гранулюючий, залозистий, великоклітинний. Режим природно-антропогенний – поєднання природних і антропогенних факторів, що створює нові екологічні умови існування живих оранізмів та їх угруповань Резерват – загальна назва територій усіх типів, що охороняются. Резистентність – стійкість організму до впливу різноманітних факторів Рекреація – відновлення здоров’я та працездатності людей за рахунок відпочинку на природі Рекреація – відновлення здоров’я та працездатності людей за рахунок відпочинку на природі Рециклінг – можливо повне повернення використаних речовин і матеріалів в циклічних виробничих процесах для повторного використання Рециклінг – можливо повне повернення використаних речовин і матеріалів в циклічних виробничих процесах для повторного використання Рівень забруднення – ступінь забруднення навколишнього середовища Рівні біологічної організації – основні, взаємообумовлені типи біологічних систем, які відрізняються за принципами організації (молекулярний, клітинний, організменний, популяційно-видовий, біоценотично-біосферний) Саркома – злоякісна пухлина, що походить із сполучної тканини Система екологічної освіти – достатня для реалізації цілей і задач безперервної екологічної освіти сукупність необхідних і взаємодіючих організаційних форм, що включає інфраструктуру екологічної освіти, кадрове забезпечення, нормативно - правове регулювання, науково- методичне забезпечення і економічну складову. Скринінг – оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, які можуть бути викликані промисловими (особливо енергетичними) відходами Скринінг – оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, які можуть бути викликані промисловими (особливо енергетичними) відходами Словник деяких екологічних термінів Созологія – наука про причини і наслідки антропогенних змін в біосфері Стація – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись з середовищем біоценозу, фітоценозу; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Наприклад, вологі, мокрі, свіжі або сухі заплавні луки Стенобіонти – організми, які переносять незначні коливання умов середовища Стійкий розвиток – такий розвиток суспільства, при якому покращуються умови життя людини, а вплив на навколишнє середовище залишається в межах господарської ємкості біосфери, так що не руйнується природа основа функціонування людства. Стратегія екологічної освіти – система пріорітетних цілей, ідей, принципів, яка складає основу державної політики в області екологічної освіти і визначаюча основні напрями її реалізації, екологізації способу життя і формування екологічної культури суспільства. Тератогенний – здатний викликати розвиток спотворень органів або частин тіла у ембріона і, відповідно, у новонародженого організму Техногенна екосистема – функціональна система живих організмів і середовища, що виникла або значно змінилася під впливом техногенних факторів Техногенні зміни – зміни екосистем, викликані засобами індустрії, так чи інакше пов’язані з розвитком промисловості: забруднення повітря, води й грунту, відходи виробництва, утворення незвичайних грунтових поверхонь, первинних екотопів (териконів, кар’єрів, відвалів порожніх порід, різних насипів тощо). Мають характер первинних сукцесій та депресивно-демутаційних змін Техносфера – 1) частина біосфери, охоплена впливом технічних засобів і споруд; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє науково-технічний прогрес людства Техносфера – штучно перетворений простір планети, який знаходиться під впливом продуктів діяльності людини Токсиканти – отруюючі речовини Токсиканти – отруюючі речовини Токсичність – отруйність Токсобність – ступінь забруднення водойми токсичними речовинами Токсобність – ступінь забруднення водойми токсичними речовинами Толерантність – здатність організму витримувати відхилення факторів середовища від оптимальних Трансформація антропогенна – зміни під впливом антропогенних факторів Трансформація антропогенна – зміни під впливом антропогенних факторів Урбоекосистема – нестійка природно-антропогенна система, яка склалася на урбанізованій території з архітектурно-будівельних об’єктів і різко змінених екосистем Фенологія – наука про сезонні явища в природі, строки їх настання та причини, які визначають ці строки Фіторемедіація – новий метод очищення навколишнього середовища, який пов’язаний з висаджуванням в зонах забруднення рослин – гіперакумуляторів важких металів Фонове забруднення атмосфери – забруднення атмосфери на великій відстані від джерела. Фонове забруднення атмосфери – забруднення атмосфери на великій відстані від джерела Ценопопуляція – сукупність особин одного виду в межах угруповання Якість навколишнього середовища – відносне поняття, яке відбиває суб’єктивно-об’єктивний вплив навколишнього середовища на людину. Критерієм якості є здоров’я людини. Якість навколишнього середовища – відносне поняття, яке відбиває суб’єктивно-об’єктивний вплив навколишнього середовища на людину. Критерієм якості є здоров’я людини | |
| Переглядів: 798 | | |
| Всього коментарів: 0 | |