Морфогене́з в біології — процес виникнення і розвитку органів, систем і частин тіла організмів як в індивідуальному (онтогенез), так і в історичному, еволюційному, розвитку (філогенез).Морфогенез — це один з трьох фундаментальних аспектів біології розвитку, разом з контролем росту клітин та їх диференціювання. На відміну від росту клітин та їх діференціювання, які можуть мати місце в клітинній культурі або у пухлинах, нормальний морфогенез спостерігається тільки в цілому непошкодженому організмі. Морфогенез визначає форми тканин, органів і цілих організмів, як і відносне розташування частин організму та окремих тканин в їх межах.Дослідження морфогенезу мають на меті зрозуміти процеси, які керують просторовим розташуванням клітин протягом ембріонального розвитку організму і які дають початок характерним формам тканин та органів і анатомії тіла. У тваринному ембріоні зміна від кластера майже ідентичних клітин на стадії бластули до пост-гаструляційного ембріона із структурованими тканинами і органами керується генетичною «програмою» і може бути змінена зовнішніми факторами. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. |
З курсу географії ви вже знаєте, що природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів, називаються географічними поясами. Це екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний). Між собою вони різняться кількістю тепла, яке отримує поверхня, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами. Різне співвідношення тепла і вологи у межах одного географічного поясу зумовлює його поділ на природні зони. Кожна природна зона характеризується певним кліматом, грунтами, рослинністю, тваринним світом.Розміщення природних зон підпорядковане географічній зональності – вони змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) або від океанів углиб материка (довготна зональність) внаслідок нерівномірного розподілу тепла і вологи. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
|
Всесвітнє сховище насіння в Шпіцбергені, яке іноді називають «сховищем кінця світу», може стати останньою надією людства на виживання після глобальної катастрофи. Втім, хоч його місія й полягає в тому, щоб зберегти насіння планети, сховище не задумувалось для перезасівання постапокаліптичного світу.
Шпіцбергенське зерносховище зобов'язане своїм існуванням Кері Фаулеру — вченому, борцю за охорону природи і захиснику біорізноманіття. По всьому світу існує понад 1700 генних банків, де зберігається насіння рослин, але всі вони вразливі до війни, стихійних лих, відмови обладнання та інших проблем. У 2003 році Фаулер почав розробляти резервне сховище, де все насіння світу могло б зберігатись у якомога більшій безпеці. У 2008 році ідея Фаулера реалізувалась — у Шпіцбергені, заглиблене на 120 метрів в схил гори, було побудоване Всесвітнє зерносховище. У 2015 році через війну в Сирії до сховища надійшов перший запит. Насіння зі сховища замінило те, що зберігалось у генному банку поблизу понівеченого війною сирійського міста Алеппо. ... Читати далі » |