Шум – безладне поєднання різних за силою і частотою звуків, які здатні викликати несприятливий вплив на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, який викликає зміну тиску чи механічні коливання в твердих, рідких або газоподібних середовищах. Дія його на організм людини пов’язана головним чином із застосуванням нового, високопродуктивного обладнання, з механізацією і автоматизацією виробничих процесів: переходом на нові швидкості при експлуатації різних станків і агрегатів. Джерелами шуму можуть бути двигуни, насоси, компресори, турбіни, пневматичні і електричні інструменти, молоти, станки, центрифуги, бункери та інші установки з деталями, які рухаються. Крім того, в останні роки в зв’язку із значним розвитком міського транспорту зросла інтенсивність шуму в побуті, тому він як несприятливий фактор набув великого соціального значення.

Шум має певну частоту, або спектр, що виражається в герцах, і інтенсивність – рівень звукового тиску, який вимірюється в децибелах. Для людини область відчутних звуків визначається в інтервалі від 16 до 20000 Гц. Найбільш чутливий слуховий аналізатор до сприйняття звуків частотою 1000-3000 Гц (мовна зона).

Вимірювання, аналіз і реєстрація спектра шуму виконується спеціальними приладами – шумометрами і допоміжними приладами (самозаписувачі рівнів шуму, магнітофон, осцилограф, аналізатори статистичного розподілення, дозиметри та ін.). Оскільки вухо чутливе до низьких і більш чутливе до високих частот, для отримання показників, відповідних сприйняттю людини, в шумометрах використовують систему коригованих частотних характеристик – шкали А,В,С,D і лінійну шкалу, які відрізняються за сприйняттям. На практиці застосовується в основному шкала А.

Світлове забруднення характерне для міського середовища. Воно характеризується кількісними і якісними показниками.

Завдяки зручності в експлуатації, простоті у виготовленні, низькій інерційності при вмиканні, відсутності додаткових пускових пристроїв, надійності при коливаннях напруги і при різних метеоумовах навколишнього середовища лампи розжарювання знайшли широке застосування в селітебній і промисловій зонах міст.

Але, поряд з відміченими первагами лампи розжарювання мають істотні недоліки: низька світлова віддача, порівняно малий строк служби, в спектрі переважають жовті і червоні промені, що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла.

В останні роки все більше розповсюдження отримують галогенові лампи – лампи розжарювання з йодним циклом. Спектр їх випромінювання більш близький до природного.

Основною перевагою газорозрядних ламп розжарювання є велика світлова віддача – 40-110 лм/Вт. Від газорозрядних ламп можна отримати світловий поток будь—якого бажаного спектра, підбираючи відповідним чином інертні гази, пари металів, люмінофори. 

За спектральним складом видимого світла розрізняють лампи розжарювання денного світла (ЛД), денного світла з покращеною кольоропередачею (ЛЛД), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) і білого кольору (ЛБ).

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потока, що може привести до появи стробоскопічного ефекту, який полягає в перекручуванні зорового сприймання. При кратності або співпаданні частоти, пульсація джерела світла і об’єктів замість одного предмета видно зображення декількох, перекручується напрям і швидкість руху. Це робить неможливим виконання якісного аналізу ситуації, що приводить до небезпеки травматизму.

Кольорова гамма міського середовища визначається забарвленням будівель, споруд та вибором освітлювальних установок, які забезпечують світловий спектр. При оформленні інтер’єра будівель і споруд колір використовують як композиційний засіб і як фактор, створюючий оптимальні умови зорової роботи і спричиняючий підвищення працездатності організму, як засіб інформації, орієнтації і сигналу для безпеки життєдіяльності (Белов, 1999).

Нормативними документами передбачені в процесі експлуатації освітлювальних установок регулярне очищення забруднень світильників і своєчасна заміна відпрацювавших строк служби ламп, контроль напруги живлення освітлювальної мережі, регулярне і раціональне фарбування стін, стелі, обладанання. Але в сучасних умовах вказані вимоги дотримуються далеко не завжди.

Встановлено, що кольори можуть впливати на людину по-різному: одні кольори заспокоюють, а інші роздратовують. Наприклад, червоний колір – збуджуючий, гарячий, викликає у людини умовний рефлекс, напрямлений на самозахист.

Жовто-гарячий сприймається людьми також як гарячий – він зігріває, збадьорює, стимулює до активної діяльності. Жовтий – теплий, веселий,.. створює підвищений настрій. Зелений – колір спокою і свіжості,заспокійливо діє на нервову систему , а в поєднанні з жовтим сприятливо впливає на настрій. Синій і блакитний кольори свіжі і прохолодні, сприймаються як легкі, повітряні. Під їх впливом зменшується фізична напруга, вони можуть регулювати ритм дихання, сповільнювати пульс. Чорний колір – понурий і важкий, різко знижує настрій. Білий колір – холодний, одноманітний, здатний викликати апатію.

Світлове забруднення характеризується неоновою рекламою, постійним освітленням вулиць штучними джерелами, параметри яких, як було сказано раніше, відрізняються від сонячного світла. Також до світлового забруднення можна віднести вивіски, плакати і стенди, спектр кольорів яких далекий від природного.

Світлове забруднення впливає на зоровий аналізатор, погіршує гостроту зору, чіткість розрізнюваних предметів, здатність ока сприймати зображення. Від надмірної насиченості кольорів, потсійного освітлення, яке відрізняється від сонячного, може бути пошкодження райдужки ока, яка змінює кількість світла, що потрапляє в око, а також кришталик – “лінза”, яка завершує процес фокусування зображення.

Екологічна агресія впливає на різні системи, функції, розвиток і формування організма. Наведемо декілька прикладів основних ефектів і мішеней  таких впливів:

• Мутагенний вплив – вплив на ДНК, гени, хромосоми (наприклад. радіація).

• Канцерогенний вплив – переродження, трансформація різних клітин організму, злоякісний їх ріст (хімічні, радіаційні та інші впливи).
• Тератогенний ефект – виникнення потворств у плода, порушення розвитку.
• Ембріотоксичний ефект – вроджені пошкодження і хвороби, що викликані алкоголем, вірусами, хімічними  речовинами та ін..
• Гонадотоксичний - вплив на репродуктивну функцію чоловіків і жінок.
• Пошкодження етапів і систем матричного синтеза білка і нуклеїнових кислот (деякі антибіотики, лікарські препарати, хімічні і радіаційні впливи).
• Алергенний - сенсибілізація, алергізація організму (дія пестицидів, промислового пилу).
• Нейротропний - токсичний вплив на нервову систему (нейрорецепторні отрути і токсиканти).
•  Вплив на органи чуття.
• Стрессорні впливи на людину, ефект напруження і перенапруження.

• Вплив на шлунково-кишковий тракт, вплив на мікрофлору шлунково-кишкового тракту, ефект-дисбактеріоз.

• Гепатотропний – вплив на печінку. Вплив на метаболізм організму, інтоксикаційний ефект, пошкодження печінки (солі важких металів, алкоголь, інфекційна патологія, вірусні гепатити).

• Нефротропний – вплив на нирки.
• Кардіотропний – влив на серцево-судинну систему.
• Геронтогенний – впливи на людину, які викликають передчасне старіння організму.