Головний корінь →
|
розвивається з зародкового корінця насінини.
|
Бічні корені →
|
виникають на корені (головному, бічному, додатковому) в зоні проведення, який по відношенню до них можна визначити як материнський. Починають свій ріст з перициклу і інших тканин центрального циліндру.
|
Додаткові корені →
|
виникають на різних органах рослини (стеблах, листках і старих коренях) з меристематично активних клітин перициклу, камбію і навіть фелогену.
|
Типи кореневих систем:
|
1. Система головного кореня →
(стрижнева)
|
складається з головного кореня, його бічних коренів першого, другого і наступних порядків, а також додаткових коренів, які виникли на перелічених коренях (дводольні однорічні трави, дерева).
|
2. Система головного і стеблеродних додаткових коренів →
(змішана)
|
(соняшник, квасоля, кукурудза).
|
3. Система стеблеродних додаткових коренів →
(мичкувата)
|
де головний корінь розвинений слабко і швидко відмирає (злаки) або взагалі не утворюється (плауни, хвощі, папороті). Корені ростуть із меристематичних тканин пагону (кореневища, стебла).
|
|
|
|
|
|
Видозміни коренів:
|
|
1. Мікориза –
|
симбіоз кореня вищої рослини і гриба. Гіфи гриба обплітають кінчик кореня і виконують функцію кореневих волосків ризодерми – забезпечують постачання до нього води і мінеральних речовин, корінь забезпечує гриб органічними речовинами.
|
2. Бактеріальні бульбочки –
(на коренях бобових)
|
симбіоз кореня з азот фіксуючими бактеріями, які розвиваються у цитоплазмі клітин кори кореня (бактероїдна тканина). Корінь використовує, після відмирання бактерій, з їхніх тіл азот.
|
3. Втягуючі корені –
|
характерні для багаторічних зимуючих рослин. Особливість цих коренів – вони можуть скорочуватись біля основи. Міцне зростання розгалужень цих коренів з ґрунтом дає можливість притягувати на необхідну глибину залягання цибулини, бульби або кореневища, від яких вони відходять.
|
4. Запасаючі корені:
|
а. Коренеплоди (морква, буряк) – потовщений головний корінь,
б. Кореневі шишки (жоржина, чистяк) – сильно потовщені додаткові корені.
|
5. Повітряні корені з особливими функціями:
|
а. Корені-підпорки (баньян) →
|
закладаються на горизонталях гілках, досягнувши землі, сильно потовщуються.
|
Б. Дихальні корені (манго) →
|
піднімаються вертикально вгору з болотистого ґрунту на поверхню, забезпечують постачання повітря до кореневої системи.
|
В. Повітряні корені (орхідейні) →
|
забезпечують рослину росяною або дощовою вологою.
|
|
2-й (середній) шар ініціальних клітин відкладає периблему.
|
Периблема –
|
первинна меристема, яка в зоні поділу дає початок тканинам первинної кори кореня: екзо-, мезо- і ендодермі.
|
Екзодерма –
|
внутрішня гранична тканина, у зоні всмоктування, фільтрує водні розчини, які поступають із кореневих волосків ризодерми в мезодерму. У зоні проведення виходить на поверхню кореня, набуваючи властивості покривної тканини.
|
Мезодерма –
|
основна виповнююча тканина первинної кори кореня, транспортує воду по міжклітинникам із екзодерми до ендодерми.
|
Ендодерма –
|
внутрішня гранична тканина, у зоні росту – проведення, фільтрує через протопласти своїх клітин водні розчини, які надходять із мезодерми до провідних тканин центрального циліндру.
|
3-й (внутрішній) шар ініціальних клітин відкладає плерому.
|
Плерома –
|
первинна меристема у зоні поділу, яка утворює тканини центрального циліндру – перицикл і прокамбій.
|
Перицикл –
|
первинна меристематична тканина в зонах росту – проведення, є зовнішнім шаром центрального циліндру. Дає початок росту бічним кореням у зоні проведення.
|
Прокамбій –
|
Первинна меристематична тканина зони росту, формує протофлоему, протоксилему та основну виповнюючи(запасаючу) паренхіму. Ділянки прокамбію розміщені між флоемними і ксилемними тяжами тягнуться до зони проведення.
|
Протофлоема –
|
не повністю сформовані ситоподібні трубки, утворюється раніше за протоксилему на самому початку зони росту. У середині зони росту перетворюється на метафлоему.
|
Метафлоема –
|
повністю сформовані ситоподібні трубки флоеми.
|
Протоксилема –
|
не повністю сформовані судини, утворюється в середині зони росту. Наприкінці цієї зони перетворюється на метаксилему.
|
Метаксилема –
|
повністю сформовані судини ксилеми.
|
ВТОРИННА БУДОВА КОРЕНЯ –
|
характерна для дводольних рослин, її формування відбувається у зоні проведення.
|
...
Читати далі »
|
Апікальна меристема –
|
верхівка кореня, містить три шари ініціальних клітин.
|
1-й (зовнішній) шар ініціальних клітин відкладає, в зоні поділу, клітини кореневого чохлика і протодерми.
|
Кореневий чохлик –
|
захищає апекс кореня. Ініціальні клітини зовнішнього шару апексу постійно утворюють нові клітини чохлика, які поступово переміщуються на зовні, де вкриваються слизом і відшаровуються. Це сприяє сковзанню і полегшую просування кореня углиб ґрунту.
|
Протодерма –
|
зовнішня меристема, у зоні поділу, яка формує у зоні росту ринодерму.
|
Ризодерма –
|
жива покривна тканина, у зоні всмоктування набуває функцію поглинання води, за рахунок формування кореневих волосків (спеціалізованих виростів клітин). У зоні проведення ризодема відмирає.
|
Рис. 31. Поперечний зріз кореня у зоні проведення (А) і всмоктування (Б)
|
Вегетативні органи тіла вищих рослин:
|
1. Корінь;
2. Пагін:
а. Стебло,
б. Листок.
|
Корінь –
|
осьовий орган, якому властива радіальна симетрія, не має листків, наростає у довжину завдяки апікальній меристемі, яка захищена кореневим чохликом.
|
Функції →
|
1. Поглинання води і розчинених мінеральних речовин,
2. Закріплення рослини у ґрунті.
3. Синтез і накопичення запасних поживних речовин,
4. Взаємодія з іншими організмами, які мешкають у ґрунті.
|
Будова кореня за етапами розвитку.
|
Первинна будова кореня –
|
характерна для всіх вищих рослин, у класу однодольних залишається до кінця життя. Виділяють чотири зони кореня (рис. 28):
|
1. Зона поділу клітин. Закрита зовні кореневим чохликом, клітини у цій зоні постійно діляться, що забезпечує апікальний ріст кореня.
2. Зона росту клітин (розтягнення). В цій зоні починається диференціація (розділення) меристематичних клітин на тканини і їхній ріст.
3. Зона всмоктування водних розчинів (поглинання, кореневих волосків). Ця зона має найбільшу площу завдяки великій кількості кореневих волосків, основна функція яких поглинання води і мінеральних речовин із ґрунту. В цій зоні відбувається транспорт води із кореневих волосків до судин ксилеми.
4. Зона проведення водних розчинів у наземну частину рослини і формування бічних коренем.
|
Рис. 29. Гістологічна схема первинної будови кореня
|
|