Клітинна структура

Будова

Функції

Плазматична мембрана (плазма лема, клітинна мембрана)

Два шари ліпіда (бішар) між двома шарами білка

Вибірково проникний бар’єр, що регулює обмін між клітиною і навколишнім середовищем

Ядро

Сама крупна органела, що заключна в оболонку з двох мембран, пронизану ядерними порами. Містить хроматин і ядерце

Міститься ДНК – речовину спадковості. Поділ ядра лежить в основі розмноження клітин. В ядерці утворюються рибосоми

Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР)

Система сплющених мембранних мішечків – цистерн у вигляді трубочок і пластинок. Утворює єдине ціле з зовнішньою мембраною ядерної оболонки

Шорсткий (гранулярний) ЕПР містить рибосоми і по його цистернам транспортується білок, синтезований на рибосомах. Гладенький (гранулярний) ЕПР (без рибосом) є місцем синтезу ліпідів і стероїдів.

Рибосоми

Дрібні органели, що складаються з двох субчастинок – великої і малої. Містять білок і РНК в рівних частках

Місце синтезу білка. Можуть вільно лежати в цитоплазмі або пов’язані з ЕПР. Багато рибосом утворюють полісому, в якій вони нанизані на єдину нить матричної РНК

Мітохондрії

Оточені оболонкою з двох мембран; внутрішня мембрана утворює складки – кристи. Містить матрик, в якому знаходяться невелика кількість рибосом і одна кільцева молекула ДНК і фосфатні гранули

При аеробному диханні відбувається окислювальне фосфорилювання і перенесення електронів, а в матриксі працюють ферменти, що приймають участь в циклі Кребса і в окислюванні жирних кислот

Апарат Гольджі

Стопка пласких мембранних мішечків – цистерн. На одному кінці стопки мішечки безперервно утворюються, а з іншого відшнуровуються у вигляді пухирців. Стопки можуть існувати у вигляді дискретних діктіосом (в рослинних клітинах), так і утворювати просторову сітку (в тваринних клітинах)

В цистернах багато клітинних матеріалів (наприклад, ферменти з ЕПР) зазнають модифікацію і транспортуються в пухирцях. Приймає участь в процесі секреції; в ньому утворюються лізосоми

Лізосоми

Простий сферичний мембранний мішечок з (одна мембрана), гомогенно заповнений гідролітичними ферментами

Функції пов’язані з розпадом різних структур і молекул

Мікротільця

Органели з неправильною сферичною формою, оточені одинарною мембраною. Вміст має зернисту структуру

Містять каталазу – фермент, що каталізує розщеплення пероксиду водню. Приймають участь в окислювальних процесах. У рослин в мікро тільцях протікає гліоксилатний цикл

Структура

Будова

Функції

Клітинна стінка

Жорстка клітинна оболонка, що оточує клітину, складається з целюлозних мікро фібрил, занурених в матрикс, до складу якого входять складні полісахариди, а саме геміцелюлози і пектинові речовини. У деяких рослин може зазнавати вторинного потовщення.

Забезпечує механічну опору і захист. Створює тургор ний тиск, який сприяє підсиленню опорної функції. Попереджує осмотичне розривання клітини. По клітинній стінці відбувається рух води і мінеральних солей. Може просочуватися лігніном, що забезпечує виконання спеціалізованих функцій.

Серединна пластинка

Тонкий шар пектинових речовин в клітинній стінці

Скріплює одну з одною сусідні клітини.

Плазмодесми

Тонкі цитоплазматичні ниті, які зв’язують цитоплазму двох сусідніх клітин через тонку пору в клітинній стінці

Об’єднують протопласти сусідніх клітин в єдину безперервну систему – симпласт, - по якій відбувається транспорт речовин між цими клітинами

Велика центральна вакуоль

Наповнений рідиною мембранний мішок, стінки якого складаються з одинарної мембрани – тонопласта. Є похідним ЕПР. В вакуолі міститься клітинний сік

Тут зберігаються різні речовини, в тому числі кінцеві продукти обміну. Від вмісту вакуолі залежать осмотичні властивості клітини. Іноді вакуоль виконує функції лізосом

Пластиди

Органели, покриті подвійною мембраною. Бувають різних типів

Хлоропласти містять хлорофіл і каротиноїди та здійснюють фотосинтез, містяться в листі. Хромопласти – нефотосинтезуючі забарвлені пластиди, які містять каротиноїди, знаходяться в плодах. Лейкопласти – безкольорові пластиди, що пристосовані для зберігання запасів поживних речовин, містяться в коренях, насінні. Виділяють такі групи лейкопластів – амілопласти – запасають крохмаль, ліпідопласти – запасають ліпіди у вигляді масел чи жирів, протеїнопласти – білки.