Рослинна клітина –

найменша, структурна й функціональна одиниця рослинного організму.

ПРОТОПЛАСТ –

живий вміст рослинної клітини; складається із плазматичної мембрани (плазмалеми), цитоплазми і ядра.

Плазмалема –

(плазматична мембрана)

зовнішня мембрана протопласту, що оточує цитоплазму. За суттю плазмалема це мембранний мішок заповнений цитоплазмою. Плазмалема приймає участь у обміну речовин між клітиною і зовнішнім середовищем.

Цитоплазма –

позаядерна внутрішня частина протопласту клітини. Складається із гіалоплазми, у якій містяться органели та інші включення. У зоні цитоплазми відбувається енергетична, інформаційна, фізична і хімічна взаємодія усіх молекулярних компонентів (структур) протопласту. Цитоплазма здатна до росту і відтворення, при частковому видаленні може відновлюватись. Однак у евкаріотичних клітин цитоплазма нормально функціонує лише в присутності ядра. Без нього цитоплазма довго існувати не може, також як і ядро без цитоплазми.

Гіалоплазма –

(цитозоль, мезоплазма)

прозора частина цитоплазми у якій розташовані внутріклітинні структури – органели (включно з ядром клітини), включення, фізіологічно активні речовини (продукти метаболізму). Гіалоплазма постійно рухається, перетікає всередині живої клітини, переміщуючи разом із собою різні речовини, включення і органоїди. Цей рух називається циклозом і генерується зміщенням окремих молекулярних компонентів цілісної опорно-арматурної конструкції – мікротрабекулярної решітки, яку створюють білкові органели мікрофіламенти.