00:03 Імпресіонізм, Експресіонізм, Потік свідомості, Модернізм, Авангардизм |
Імпресіонізм– (від франц. – враження) – течія модернізму, яка визначається ушляхетнення, мінливих миттєвих відчуттівта переживань. Сформувався у Франції у кінці ХІХ ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К.Моне "Імпресія. Схід сонця" 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча.
Основними завданнями вважали витончено передати свої миттєві враження, настрої. У музиці – К. Дебусі. У літературі імпресіонізм представлений – брати Гонкури, А. Доде, Гіде мопассан, П. Верлен, С. Цвейч, М. Коцюбинський, М. Вороний. Характерні ознаки:
Експресіонізм – (від франц – вираження) – одна з евангардиських течій у мистецтві. Головним проголошувалось вираження світосрийняття. Досягалося це створенням виразних, яскравих, але умовних, деформованому образів, часто поданих у фантастичному чи гротеспному рапусі. Дійсність зображувалася у зіткненні протилежностей (позитивне – негативне, чуйне – жорстоке,..)
Потік свідомості– засіб зображення психіки людини безпосередньо "зсередини", як складного так і плинного процесу. Представниками сипали "потоку свідомості" використовували цей засіб, як "техніку", як спосіб розповіді, який помічає в тому, щоб показувати психічний процес докладно, з найточнішою фіксацією думок, почуттів, підсвідомих поривань, у вигляді "потоку". Розповідь не підпорядковується хронології чи логіці, вона подається як ланцюг асоціацій основовідача, викликаних зовнішніми обставинами. Об'єктивна дійсність зображується через призму свідомості героя. (Джеймс Джойс "Джапамо Джойс", М. Пруст "Кохання Свана" ("У пошуках втраченого часу")
Авангардизм (від франц – передовий загін) –відгалуження модернізму. Виникає у кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль переживає вичерпність своїх зображувальних можливостей. Завдання авангардного мистецтва – розкрити кризові хворобливі явища у житті і культурі, які нерідко подаються у гіперспростованій формі, у запереченні традицій і шуканнях супернової естетики (Рільне Р. М. , Аполлінер, Б. Пастернак, М. Хвильовий, Г. Косинка ).
Символізм – літературно-мистецький напрям, який розвинувся в умовах кризи суспільства, передчуття майбутніх соціальних порясінь. Для символізму властиві: інтерес до проблеми особистості і на саказанняметафоричність, музичністьність слова. Замість художнього образу використовують художній символ, що мав кілтка значень . Характерні теми самотності, туги, смутку невдоволення життям. Використовують розмір "сильний і легкий". Відображають картини чи образи нечітко, це сплетіння невиразного і точного, намиліший спів сп'янілий "(А. Рембо, М, Метерлін, Рільне Р. М. , ГІюсек, В. Брюсов, О. Блок) |
|
Всього коментарів: 0 | |