СИСТЕМАТИЧНИЙ  ОГЛЯД  КЛАСУ КОМАХИ

Навчальне видання СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ Методичні рекомендації до навчально-польової практики з курсу ентомології БОЙЧУК Ю.Д

Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ентомології

Харків-2009

П Е Р Е Д М О В А

Комахи - одна з найбільших груп живих організмів на Землі. Описано більше 1 млн. видів комах, які об’єднані в 27 рядів і більше 1000 родин. Щорічно вчені відкривають до 10 тисяч нових видів. Чотири п’ятих списку тварин, які існують на Землі, складають саме комахи. За оцінками деяких учених, комах у природі існує набагато більше – до 10 млн. видів. Найменша кількість комах, яка постійно існує на нашій планеті, складає одиницю з 18 нулями. На кожного жителя Землі їх припадає 260 млн. особин.

Комахи виникли на Землі ще в кам’яновугільний період і через 300 млн. існування не тільки збереглися, але є проквітаючою групою живих організмів як за числом видів і особин, так і за широтою просторового розповсюдження і екологічної диференціації. Вони охоплюють різноманітні екологічні ніші на суші, а деякі види вторинно перейшли у воду і відіграють істотну роль в прісноводних біоценозах.

Науковим засобом оволодіння цим величезним різноманіттям форм життя є систематика, або таксономія, - розділ біології, який розробляє теорію класифікації і розпізнавання тварин та рослинних організмів.

Одне з важливих завдань систематики полягає у встановленні близькоспоріднених взаємовідношень між різними організмами і об’єднання їх за ступенем спорідненості в систематичні категорії, або таксони. На цій основі розроблюється класифікація кожної конкретної групи організмів. Без систематики і її кінцевого результату - класифікації - величезне різноманіття органічних форм сприймалося б як хаотичне накопичення фактів і було б неможливим для розуміння, вивчення і практичного використання.

У систематиці значне місце займає діагностика, яка опрацьовує питання опису всіх існуючих видів на всіх стадіях їхнього розвитку, регіональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення.

Біологічна номенклатура в систематиці розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших систематичних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоміміки і т.д.

Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається в тісному зв’язку з еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи дослідження цих наук.

Систематика робить значний внесок у теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Досвід, накопичений кафедрою зоології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, свідчить на користь вивчення систематики комах безпосередньо на польовій практикі з зоології безхребетних, оскільки її завдання побудовані головним чином на ентомологічному матеріалі. Збори комах та спостереження за ними в природній обстановці, систематизація матеріалу зібраного матеріалу, дозволяє впродовж часу, відведеного за навчальним планом, ознайомитися з усіма основними рядами і багатьма родинами, запам’ятати декілька десятків видів, широко розповсюджених в різних біотопах.

Досвід роботи з студентами в польових умовах і лабораторії показує, що ряди і родини комах, легко запам’ятовувати за габітусом. Переважну їх більшість можна визначати за допомогою лупи чи бінокуляра, без глибокого вивчення морфології.

Визначення комах проводять за різними типами визначників, атласами та шляхом порівняння з фондовими ентомологічними колекціями, де комахи визначені до виду кваліфікованими спеціалістами.

В даних методичних рекомендаціях наведені правила визначення комах та характеристика найбільш розповсюджених рядів і родин комах на території України та Харківщини.

СИСТЕМА  КЛАСУ  КОМАХИ

Членистоногих, тіло яких розділене на трьохчленикові груди з трьома парами ходильних ніг і черевце без розвинених кінцівок об’єднують в надклас шестиногих (Hexapoda).

До недавнього часу всіх шестиногих об’єднували в один клас комахи (Insecta). Ряди Collembola, Protura i Diplura вважалися групою безкрилих комах (Apterygota). Але потім з’ясувалося, що представники цієї групи – особлива гілка трахейнодишних, яка пристосувалася до життя в грунті та подібних субстратах. На це вказує наявність у представників цих 3 рядів всередині голови спеціальної капсули, яка утворена оральними складками і в якій розташований ентогнатний ротовий апарат та розташування протоцеребруму над дейтоцеребрумом.

В 1956 р. на Міжнародному ентомологічному  конгресі було прийняте рішення про розділення комах на два класи: Insecta-Entognatha – Покритощелепні комахи і Insecta-Ectognatha – Відкритощелепні комахи.

У покритощелепних комах грудний відділ слабко відокремлений від черевного. Ротовий апарат прихований в головній капсулі. У них бокові стінки ротової порожнини зрослися з нижньою губою, утворюючи глибоку порожнину, в якій знаходяться функціонуючі щелепи: мандибул і максилли. На голові більшості покритощелепних розташовані вусики, часто є прості очі. На черевці нерідко розвинені рухові придатки. Дихання трахейне або тільки шкірне.

Постембріональний розвиток – аметаболія, або прямий розвиток (прометаболія). При аметаболії з яйця виходить личинка, яка схожа на імаго. Відмінності стосуються лише розмірів, пропорцій тіла і ступеня розвитку гонад. Линька може відбуватися і в імагінальному стані.

Відкритощелепні комахи – основний клас шестиногих. Тіло підрозділяється на голову з вусиками і трьома парами ротових кінцівок, трьох сегментні груди з трьома парами ніг і черевце, яке не має розвинених кінцівок. Дихання трахейне. Ротовий апарат, на відміну від покритощелепних, відкритий. У більшості є розвинені крила на середньо- і задньогрудях та складні фасеткові очі на голові. Рудименти черевних ніжок модифіковані в придатки на задньому кінці тіла. Але у нижчих комах можуть бути присутні і грифельки – рудименти черевних ніжок. Мають високорозвинені адаптаційні здатності і тому досягли найвищого прогресу серед трахейнодишних і всіх членистоногих.

Постембріональний розвиток двох типів – геміметаболія і голометаболія. Геміметаболія – неповне перетворення, або розвиток з поступовим метаморфозом (у тарганів, прямокрилих, клопів, рівнокрилих хоботних та ін.). З яйця виходить личинка (німфа), схожа на імаго, але з зачатковими крилами і недорозвиненими гонадами. Голометаболія – повне перетворення з такими фазами: яйце-личинка-лялечка-імаго (у жуків, метеликів, двокрилих, перетинчастокрилих, волохокрильців і сітчастокрилих). Може бути гіперметаморфоз з личинками кількох типів (у жуків-майок).

У комах з повним перетворенням за розвитком кінцівок виділяють чотири типи личинок – протоподні – з зачатками грудних ніг (бджоли), олігоподні – розвиток трьох пар ходильних ніг (жуки, сітчастокрилі), поліподні – мають крім трьох пар грудних ніг, декілька пар несправжньоніжок на черевці (метелики і пильщики), аподні – безногі (двокрилі, личинки жуків вусачів і златок).

За способом руху личинок комах з повним перетворенням розділяють на камподеоподібні з довгим, рухомим тілом і бігальними кінцівками та чутливими церками (жужелиці, стабіліни); ерукоподібні з м’ясистим, слабко зігнутим тілом з кінцівками або без них (пластинчатовусі); дротяникові – з твердим тілом, круглим в поперечному січінні і опорними церками (ковалики і чорнотілки) і червоподібні – безногі (двокрилі, деякі метелики, пильщики).

Лялечки комах бувають вільними, покритими і прихованими. У вільних лялечок зачатки крил і кінцівок добре помітні і вільно відділені від тіла (у жуків). У покритих лялечок зачатки щільно приростають до тіла (у метеликів). Приховані лялечки покриті затверділою не скинутою личинковою шкіркою, яка утворює несправжній кокон – пупарій, всередині якого знаходиться лялечка (у мух).

Комахи розмножуються статевим шляхом, вони роздільностатеві, часто мають виражений статевий диморфізм. Більшість відкладає яйця, але буває і живонародження (м’ясні мухи-саркофаги). У попелиць, бджіл, мурашок, деяких клопів, пильщиків і жуків  спостерігається партеногенез – розвиток без запліднення. Варіантом партеногенезу є педогенез – розмноження без запліднення на личинковій фазі розвитку, коли розвиток гонад випережує розвиток інших органів (у комариків-галиць). Для їздців з ряду перетинчастокрилих притаманна поліембріонія – безстатеве розмноження зародків.

Різноманітні форми поведінки комах визначаються комплексами інстинктів. Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями (терміти, деякі бджоли, оси, джмелі, мурашки). Для цих комах характерний поліморфізм, тобто диференціювання особин сім’ї на кілька форм (каст): самців, самок (матка-“цариця”) і робочих особин. Велике значення в поведінці комах відіграють біологічно активно речовини – телергони.

Загальні принципи і підходи до класифікації комах базуються на ознаках метаморфоза, наявності чи відсутності крил та їх структури, ознак будови ротових апаратів.

Основи сучасної класифікації комах закладені в працях А.Гандлірша, Ф.Сильвестрі, Г.Вебера, А.В.Мартинова, Н.Крістенса, В.Хенніга, К.Гамільтона, С.Туксена, К.Лаутербаха, Г.Я.Бей-Бієнко, І.Х.Шарової та інших авторів.

Сучасна система класу Комахи має такий вигляд (Шарова, 1999):

Клас КОМАХИ ПОКРИТОЩЕЛЕПНІ – Insecta– Entognatha

Ряд  Безвусикові, або Протури - Protura

Ряд  Ногохвістки, або Коллемболи - Podura

Ряд  Двохвістки – Diplura

Клас КОМАХИ ВІДКРИТОЩЕЛЕПНІ Insecta – Ectognatha

Підклас Первиннобезкрилі комахи – Apterygota

Ряд Щетинохвістки – Thysanura

Підклас Крилаті комахи – Pterygota

Інфраклас Древньокрилі – Palaeoptera

Ряд  Одноденки – Ephemeroptera

Ряд  Бабки – Odonata

Інфраклас Новокрилі – Neoptera

Відділ з неповним перетворенням - Hemimetabola

Надряд Oртоптероїди – Orthopteroidea

Ряд  Таргани - Blattoptera

Ряд  Богомоли - Manteoptera

Ряд  Терміти – Isoptera

Ряд  Веснянки – Plecoptera

Ряд  Ембії – Embioptera

Ряд  Гріллоблатиди - Grilloblattida

Ряд  Паличники - Phasmoptera

Ряд  Прямокрилі – Orthoptera

Ряд  Гемімериди - Hemimerida

Ряд  Шкірястокрилі, або Вуховертки – Dermаptera

Ряд  Зораптери – Zoraptera

Надряд Геміптероїди – Hemipteroidea

Ряд  Сіноїди - Psocoptera

Ряд  Пухоїди - Mallophaga

Ряд  Воші – Anoplura

Ряд  Рівнокрилі хоботні - Homoptera

Ряд  Напівтвердокрилі - Hemiptera

Ряд  Бахромчастокрилі, або Трипси – Thysanoptera

Відділ з повним перетворенням – Holometabola

Надряд Колеоптероїди – Coleopteroidea

Ряд  Твердокрилі, або Жуки – Coleoptera

Ряд  Віялокрилі – Strepsiptera

Надряд Нейроптероїди – Neuropteroidea

Ряд  Cітчастокрилі – Neuroptera

Ряд  Верблюдки – Raphidioptera

Ряд  Вислокрилоподібні – Megaloptera

Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea

Ряд  Скорпіонниці - Mecoptera

Ряд  Волохокрильці - Trichoptera

Ряд  Лускокрилі, або Mетелики - Lepidoptera

Ряд  Перетинчастокрилі - Hymenoptera

Ряд  Блохи - Aphaniptera

Ряд  Двокрилі - Diptera

ПРАВИЛА  ВИЗНАЧЕННЯ  КОМАХ

(наведено за В.М. Єрмоленком і З.Ф.Ключко, 1971)

Ознайомившись із особливостями будови тіла, можна перейти до визначення виду тієї або іншої комахи.

Особливості будови великих комах можна побачити неозброєним оком. Проте багато комах порівняно невеликого розміру, тому деталі їх будови можна роздивитись лише за допомогою збільшувальної лінзи, препарувальної лупи або бінокуляра (МБС-1, МБС-2).

Щоб полегшити визначення видів дрібних комах, їх наколюють на ентомологічні булавки. Метеликів спочатку розправляють і висушують на ентомологічній розправилці, що дає можливість краще роздивитись особливості жилкування і малюнок крил комахи.

Дуже дрібних комах - попелиць, червеців, мурашок та інших - розглядають на предметному скельці з допомогою препарувальної лупи або бінокуляра.

Незважаючи на величезну різноманітність форм комах, загальна будова тіла їх однакова. Проте комахи різних рядів мають багато відмінностей і специфічних особливостей у своїй будові. Тому спочатку треба визначити підклас і ряд, до яких належить певна комаха, а потім уже - її родину і вид.

Для цього слід звернутися до таблиці для визначення підкласів і рядів комах.

Усі таблиці визначника побудовані за шведською системою, яка полягає в зіставленні і порівнянні двох протилежних ознак (тези і антитези). Теза позначається цифрою перед  дужками, антитеза - цифрою в дужках.

Визначення в кожній таблиці починається завжди з першої тези. Коли наведена в тезі ознака відповідає певній ознаці будови тіла комахи, яку ми визначаємо, тоді цю тезу приймаємо і читаємо підряд текст наступної тези. Якщо в тексті першої тези немає ознак нашої комахи, читаємо текст антитези, позначеної цифрою, яка стоїть у дужках біля тези.

Уважно читаючи текст даної таблиці, приймаємо ті тези або антитези, в яких знаходимо ознаки будови комахи, усі проміжні тези, якщо вони є, минаємо. Визначивши ряд, до якого належить комаха, звертаємось до відповідної таблиці для визначення підрядів і родин. Користуватися таблицями для визначення видової назви комахи допомагають малюнки деталей будови і загального вигляду комах.

У тексті тези перед видовою назвою комахи подані основні відомості про особливості будови, умови життя і практичне значення даного виду комах.

Великі ряди комах (метелики, перетинчастокрилі, жуки, двокрилі тощо) вміщують менші групи - підряди і багато різних родин. Разом з тим є й малі ряди, які в нас налічують лише кілька видів (скорпіонниці, богомоли, терміти та ін.).

Складність таблиці залежить від кількості родів і видів даного ряду комах. Так, таблиця для визначення термітів дуже проста, тому що в Україні поширений лише один вид цих комах. Визначивши ряд, ми відразу визначаємо й вид. Покажемо на прикладі, як користуватися таблицями. Визначивши ряд, до якого належить комаха, наприклад, клоп, визначаємо її родину - щитники. Відкриваємо таблицю для визначення видів клопів-щитників. Читаємо першу тезу:

“1(8). Щиток великий, закриває зверху все черевце...”

Оскільки у визначуваного виду клопа щиток короткий і не закриває зверху всього черевця, ця теза не відповідає його ознакам. У цьому разі минаємо наступну тезу і читаємо текст антитези 8:

“8(1). Щиток закриває не більш як 2/3 довжини черевця”

Текст антитези відповідає ознакам нашої комахи, тому читаємо підряд наступну тезу:

                “9(10). Тіло трав’яно-зелене, широке...”

Наша комаха не зеленого кольору, тому читаємо антитезу 10:

“10(9). Тіло не трав’яно-зелене”.

Цей пункт підходить -  читаємо наступну тезу 11.

“11(12). Тіло темно-синє, з металічним блиском, з червоним або оранжевим малюнком... Клоп капустяний (Eurydema ventralis).

Ми визначили видову назву даної комахи - клоп капустяний. У дужках - його латинська назва. Таблиці визначника дають можливість визначити види комах лише за дорослою фазою. Визначення комах за личинковою фазою дещо складніше.

Таблиця для визначення підкласів і рядів комах

(за дорослою фазою )

1(6). Крил немає, черевце на кінці з двома - трьома хвостовими нитками або знизу сегменти з короткими парними придатками чи зі стрибальною вилкою. Дрібні і дуже дрібні комахи. І підклас. Первиннобезкрилі - Apterygota.

2(3). Черевце 4 - 6-членикове. Знизу першого сегмента черевця є невеликий трубкоподібний випин: на четвертому - п’ятому сегментах часто буває почленована стрибальна вилка. Вусики 4 - 6-членикові, але 2 останні членики можуть іноді бути кільчастими. Ряд. Ногохвістки - Podura.

3(4). Черевце 10-членикове, на верхівці з двома - трьома хвостовими нитками. Перший сегмент черевця знизу без трубкоподібного випину. Вусики багаточленикові.

4(5). Черевце на кінці з двома почленованими хвостовими нитками. Очей немає. Лапки ніг одночленикові. Тіло голе. Ряд  Двохвістки - Diplura.

5(4). Черевце на кінці з трьома почленованими хвостовими нитками. Очі є або їх немає. Лапки ніг 3 - 5-членикові. Тіло вкрите лусочками. Ряд Щетинохвістки - Thysanura.

6(1). Крила є, а коли їх немає , то черевце знизу без придатків, а на кінці без церок і хвостової нитки. Розміри тіла різні. ІІ підклас. Крилаті - Pterygota.

7(10). Крила (дві, рідше одна пара) в спокійному стані не складені на черевці, а розпростерті по боках або підняті вгору над тілом, мають густу сітку жилок і численні комірки. Вусики короткі, стирчать уперед. Черевце часто буває на кінці з почленованими хвостовими нитками. Інфраклас Давньокрилі - Palaeoptera.

8(9). Задні крила майже такої самої довжини, як і передні. Ротовий апарат гризучого типу. Черевце на кінці з двома - трьома короткими одночлениковими придатками. Ряд Бабки - Odonata.

9(8). Задні крила значно коротші за передні або їх немає. Ротовий апарат недорозвинений. Черевце на кінці з двома - трьома довгими почленованими хвостовими нитками. Ряд Одноденки - Ephemeroptera.

10(7). Крил одна або дві пари (або їх немає); у спокійному стані складені на черевці плоско або дахом. Коли одна пара крил, то черевце без довгих хвостових ниток; коли є хвостові нитки, то вусики довгі, багаточленикові. Інфраклас Новокрилі - Neoptera.

11(14). Голова з почленованим хоботком, який у стані спокою підігнутий під низ тіла. Крила є або їх немає. Щелепних і губних щупиків немає.

12(13). Хоботок відходить від передньої частини голови. Крила (дві пари) складені плоско на черевці, іноді недорозвинені або їх зовсім немає. Передні крила біля основи тверді і непрозорі, у верхній частині більш або менш прозорі, ніжні, перетинчасті. Ряд Клопи - Hemiptera.

13(12). Хоботок відходить від нижньої частини голови на певній відстані від її переднього краю. Крила (дві пари) однорідні, перетинчасті, складені дашком над черевцем; часто вони недорозвинені або їх зовсім немає. Живуть поодиноко або колоніями на різних частинах рослин. Дорослі самки кокцид (червеців і щитівок) безкрилі, нерухомі, вкриті суцільними восковими щитками різної форми; сидять групами або поодинці на листках, гілках, корі та плодах рослин. Ряд Рівнокрилі хоботні - Homopterа.

14(11). Ротовий апарат гризучого або сисного типу (але не у вигляді почленованого хоботка) або недорозвинений.

15(20). Безкрилі дрібні комахи - паразити птахів і ссавців. Тіло сплюснуте зверху вниз, кігтики ніг міцні і чіпкі або тіло сплюснуте з боків, задні ноги стрибального типу.

16(19).Тіло сплюснуте зверху вниз.

17(18). Голова велика, ротовий апарат гризучого типу. Зовнішні паразити птахів і ссавців. Ряд Пухоїди - Mallophaga.

18(17). Ротовий апарат у вигляді короткого колючо-сисного хоботка, розміщеного всередині голови. Лапки ніг мають по одному великому кігтику. Зовнішні паразити ссавців. Ряд Воші - Anoplura.

19(16). Тіло дуже сплюснуте з боків, вкрите шипиками і щетинками. Задні ноги стрибальні, ротовий апарат колючо-сисного типу. Ряд Блохи - Aphaniptera.

20(15). Комахи звичайно крилаті, різного розміру. Тіло не сплюснуте (рідше трохи сплюснуте) зверху вниз і з боків. Ноги іншої будови.

21(22). Лапки ніг 1 - 2-членикові, на кінці з присисними пухирцями.

Дрібні комахи (0,5 - 5 мм) з видовженим, сплюснутим зверху вниз тілом. Вузенькі, облямовані бахромою з щетинок паличкоподібні крила складені на черевці, іноді вкорочені або їх зовсім немає. Живуть на різних рослинах, часто -на квітках. Ряд Трипси - Thysanoptera.

22(23). Ноги іншої будови. Крила не паличкоподібні.

23(51). Ротовий апарат гризучого типу.

24(25). Передні ноги довші за інші, хватального типу, передньоспинка видовжена; черевце на кінці з двома короткими пальцеподібними відростками - церками. Хижі комахи. Ряд Богомоли - Mantoptera.

25(24). Передні ноги не хватального типу; якщо хватальні, то черевце без церок.

26(27). Черевце на кінці з двома зроговілими, добре розвиненими кліщоподібними церками; передні крила у вигляді вкорочених шкірястих надкрил, задні віялоподібно складені під ними. Ряд Вуховертки - Dermaptera.

27(26). Черевце на кінці без зроговілих кліщоподібних церок.

28(29). Передні крила у вигляді зроговілих, твердих, позбавлених жилок надкрил-елітр, що прикривають зверху частину черевця, задні крила (якщо є) перетинчасті, складені під надкриллям, черевце на кінці без добре виявлених церок. Ряд Жуки, або твердокрилі - Coleoptera

29(28). Передні крила не схожі на тверді, зроговілі, позбавлені жилок надкрилля.

30(33).Передні крила шкірясті, з густою сіткою жилок, задні - перетинчасті, в стані спокою звичайно складені віялоподібно під надкриллями. Звичайно є дві пари крил; іноді крила вкорочені або їх зовсім немає.

31(32). Тіло сплюснуте зверху вниз; голова позаду прикрита великою передньоспинкою; ротовий апарат гризучого типу, спрямований униз і назад; усі три пари ніг бігальні; черевце на кінці звичайно з двома почленованими церками. Ряд Таргани - Blattoptera.

32(31). Тіло видовжене, не сплюснуте, гризучий ротовий апарат спрямований униз або вперед. Третя пара ніг довга, стрибальна або одна пара ніг вкорочена і розширена - копальна. Черевце на кінці з двома церками; у самок коників і цвіркунів на кінці черевця яйцеклад. Ряд Прямокрилі - Orthoptera.

33(30). Передні і задні крила (коли є) сітчасті або перетинчасті, з більш або менш густою сіткою жилок і комірок.

34(48). Крила сітчасті, з досить густою сіткою жилок і комірок. Якщо крила недорозвинені, то черевце на кінці з двома церками або голова витягнута вниз у вигляді дзьоба.

35(37). Передні і задні крила видовжені, однакової форми.

36(35). Вусики коротші за тіло; очі не випуклі або їх зовсім немає; передні і задні крила вузькі і видовжені, часто комахи їх втрачають. Черевце з двома маленькими церками. Живуть великими сім’ями в землі або в деревині. Ряд Терміти - Isoptera.

37(35). Передні і задні крила різної форми.

38(41). Задні крила вздовж внутрішнього краю розширені, з рядом подовжніх жилок.

39(40). Ротовий апарат недорозвинений; черевце з довгими, часто почленованими церками на кінці. Ряд Веснянки - Plecoptera.

40(39). Ротовий апарат гризучого типу із слабко розвиненими верхніми щелепами і 3 - 5-члениковими щелепними щупиками. Крила і тіло вкриті волосками; личинки живуть у водоймах. Ряд Волохокрильці -Trichoptera.

41(38). Задні крила вздовж внутрішнього краю майже не розширені. Якщо крила недорозвинені, то голова видовжена вниз у вигляді дзьоба.

42(43). Голова видовжена вниз у вигляді дзьоба; гризучий ротовий апарат. Ряд Скорпіонниці - Mecoptera.

43(44). Голова не видовжена вниз дзьобоподібно.

44(47). Багаточленикові вусики розміщені спереду очей.

45(46). Передньогруди поперечні, нормально розвинені. Четвертий членик лапок розширений. Крила буруваті. Личинки живуть у воді. Ряд Вислокрилі - Megaloptera.

46(45). Передньогруди довгасті. Третій членик лапок ніг розширений. Крила прозорі. Самка з видовженим яйцекладом на кінці черевця. Ряд Верблюдки - Raphidioptera.

47(44). Багаточленикові вусики прикріплюються між очима. Членики лапок ніг не розширені. Крила з густою сіткою жилок і комірок. Ряд Сітчастокрилі - Neuroptera.

48(34). Крила перетинчасті, з небагатьма комірками і поперечними жилками. Черевце з маленькими одночлениковими церками або без них.

49(50). Передньогруди відокремлені від середньогрудей. Голова досить велика, з опуклими очима. Крила в стані спокою складені дашком, часто вкорочені або їх немає. Дрібні комахи, з м’якими покривами тіла. Ряд Сіноїди - Psocoptera.

50(49). Передньогруди злиті з середньогрудьми в одне ціле. Очі не випуклі. Покриви тіла тверді. В особин дрібних видів жилкування крил дуже спрощене, часто крила вкорочені або недорозвинуті. Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera.

51(23). Ротовий апарат сисного типу (непочленований хоботок різної будови) або недорозвинений.

52(53). Ротовий апарат у вигляді спірально закрученого хоботка. Все тіло (і крила) вкрите лусочками і волосками. Вусикі довгі, багаточленикові. Крил дві пари, іноді вони вкорочені або їх зовсім немає. Ряд Метелики, або Лускокрилі - Lepidoptera.

53(52). Сисний хоботок прямий. Розвинені лише передні крила, а задні видозмінені в маленькі булавчасті придатки-дзижчальця. Тіло не вкрите лусочками, з більше або менше розвиненими щетинками. Ряд Двокрилі – Diptera.