19:09 Валеологія як наука про здоров'я людини | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Завдання валеології: підвищення рівня здоров'я, поліпшення якості життя і соціальної адаптації індивіда шляхом корекції; вивчення закономірностей формування індивідуального здоров'я та умов його збереження та зміцнення; формування нового ненасильницького і духовно-творчого мислення; формування практично здорової, активної та творчої людини, здатної впродовж всього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров'я на належному рівні.
Об'єкт валеології — людина, що знаходиться у всьому діапазоні здоров'я (здорова, «третій стан», хвора). Психосоматичний функціональний стан людини з урахуванням усієї складності і різноманіття біологічних, соціально-економічних, екологічних, морально-етичних, побутових, професійних, суспільно-політичних та інших умов життєдіяльності. 4. Сучасна валеофілософія, що розглядає здоров’я як одну з ключових життєвих цінностей, долає вузькі рамки егоцентризму, адже пропонує принципово інший підхід: здоров’я як самоцінність і духовність не протистоять одне одному, а формують органічну єдність. валеофилософия -- здоровый образ жизни -- валеология -- философия здоровья -- учебный курс -- самосовершенствование -- здоровье Аннотация: Курс валеофилософии направлен на подготовку специалистов новой формации, ориентированных на ценности здорового об раза жизни, на духовное и телесное самосовершенствование , на человека, человеческое. 5. Здоров’я – це стан повного фізичного, психологічного, соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або якихось вад (визначення ВООЗ). Валеологічне визначення: здоров’я – динамічний стан організму людини, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимістичними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує фізичний, духовний, соціальний розквіт, добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття. Здоров”я це такий стан організму, коли його функції врівноважені із довкіллям і відсутні будь-які хворобливі зміни. Здоровий організм характеризується широким діапазоном фізіологічних можливостей функціональних систем, високим рівнем фізіологічних резервів. Наявність значного обсягу фізіологічних резервів є основою продуктивної діяльності. Найбільш адекватними, природними агентами ( подразниками) зростання фізіологічних резервів є систематичне виконання фізичних вправ і загартувальних навантажень. Адже саме під впливом фізічної активності і коливань мікроклімату відбувалось формування і вдосконалення людини в процесі філогенетичного розвитку. Критерії здоров’я : 1.Відсутність хвороб. 2.Відповідність росту та розвитку. 3.Певний запас адаптаційних резервів 4.Оптимальна працездатність. 6. Індивідуальне – здоров’я кожної окремої людини, яке формується у певних соціальних умовах і залежить від способу життя, індивідуального здоров'я - це не лише лікування, санація, оздоровлення хворих, не лише профілактика функціональних відхилень, а перш за все - збільшення потенціалу здоров'я за рахунок формування його резервів Суспільне – сукупне здоров’я великої кількості людей, яке характеризується такими показниками 7. Стан здоров’я :Здорова людина. Хвороба – короткочасне або тривале порушення життєдіяльності організму в результаті дії зовнішніх чи внутрішніх факторів: Біологічні: віруси, бактерії, гриби;Фізичні: температура, вологість, електромагнітні поля;Хімічні: хлор у воді;Соціальні: безробіття, економічна криза;Генетичні;Вплив негативних чинників під час вагітності. Між здоров'ям і хворобою існує перехідний стан. При цьому здоров'я розглядається як загальніша категорія порівняно з передхворобою. Передхвороба й хвороба - окремі випадки здоров'я, коли його рівень знижений або наявні його дефекти. 8. Согласно данным ВОЗ соотношение условий, влияющих на здоровье, таково:условия и образ жизни, питание — 50 %; генетика и наследственность — 20 %; внешняя среда, природные условия — 20 %; здравоохранение — 10 %. Здоровье закладывается в геноме человека от генов родителей. На здоровье также влияют:питание;качество окружающей среды;тренировка (спорт, занятия физкультурой, зарядка). Факторы, отрицательно влияющие на здоровье: стресс; болезни; загрязнение окружающей среды; вредные привички; старение. 11. Депопуляція спостерігається в Україні з 1992 року. Демографічна ситуація в Україні набуває дедалі більш катастрофічного забарвлення. Так, протягом 1990-1997 рр. Середня тривалість життя жінок зменшилась на 2,1 року, чоловіків – на 3,8 року. Головними причинами смертності жіночого населення працездатного віку, як і раніше, залишаються новоутворення, хвороби системи кровообігу, травми, отруєння та нещасні випадки. Найважливішим і найінформативнішим показником репродуктивного здоров’я ( а точніше – нездоров’я) є материнська смертність і захворюваність жінок дітородного віку. Аборти ( передусім позалікарняні) посідають одне з провідних місць серед причин материнської смертності в Україні – 23%. Поза медичними закладами в Україні робиться 5% абортів щорічно. Поширеними причинами материнської смертності є екстрагенітальні захворювання, кровотечі, септичні ускладнення. Однією з основних причин материнської смертності є серцево-судинні захворювання, що виникають як наслідок екстрагенітальної патології. Кабінет Міністрів України постановою від 13 вересня 1995 р. прийняв Національну програму “ Планування сім’ї”, спрямовану на подолання кризових тенденцій, що перешкоджають відтворенню населення. 13. Біоритми – ритмічна діяльність органів і систем людини. Це одна із форм адаптації, яка закріплена генетично. Біоритмологія- наука про біоритми- закономіроності і чергування біологічних процесів в тваринних і рослинних організмах. Еволюційне виникнення біоритмів пов”язане з циклами обертання Землі навколо своєї осі на навколо Сонця. За певними ритмами протікають і фізіологічні процеси в організмі людини, вони мають порядок, який вимірюється секундами, хвилинами, голдинами, добами, місяцями, роками. Одним із розділів біоримології є хроногігієна – наука про режим рухової активності і відпочинку. Основним завданням цієї науки є обгрунтування оптитмального режиму навантажень ( фізичних і розумових) та відпочинку. У людини особливо виражений циркадний (добовий цикл), як наслідок сінхронізації з циклом обертання Землі навколо своєї осі. У ці періоди змунюється функціонування систем організму. Види біоритмів: 30' – високі; 30' – 1тиждень (добовий ритм); 1 тиждень – 1 рік (річний ритм) Вченими встановлені півторагодинні ритми активності фаз сну і неспання. В період сна через 90-100 хв чергуються фази “повільного” і “швидкого” сну. У фазі швидкого сну підвищується активність внутрішніх органів, змінюються біопотенціали мозку, виникають сновидіння. В час неспання через кожні 90 хв відмічається підвищення творчої активності, емоціонального тонусу і працездатності. В наступні 90 хв з”являється в”ялість, легка сонливість, знижується розумова і фізична працездатність. Працездатність і активність метаболічних систем організму у продовж доби : 4-6 годин– заторможення усіх процесів метаболізму 10 годин – найбільша працездатність, 11годин – людина найбільше підвержена стресам 12-13г. – найбільш сприятливі години для прийняття їжі 16 год. – контрольна година на адаптаційні можливості людини 17-20г. – найкраще засвоюються ліки після 21 – не їсти (їжа затримується у шлунку 4 години) 22-24г. – найоптитмальніші години для початку сну Асінхроноз – збій біоритму. 15. Валеологічний моніторинг - це система або комплекс морфофунціональних діагностичних досліджень, що проводяться впродовж відповідного часу, які мають сумарний (інтегральний ) показник " кількості" та якості здоров'я окремої людини, групи людей та популяцій. Збільшення або зменшення кількості та .якості здоров'я дають змогу стверджувати про відповідність або невідповідність способу життя, навчального, виробничого або тренувального навантаження, дати прогноз можливим захворюванням, якщо людина буде продовжувати такий спосіб життя. Корекція чинників, що формують здоров'я людини, дає змогу підтримувати здоров'я особи або популяції на стабільному рівні, або підвищувати його за допомогою валеологічних систем чи дотримання принципів здорового способу життя. 16. Фізичне здоров'я — стан функціонування організму людини як живої системи, що характеризується повною її врівноваженістю із зовнішнім середовищем та відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін. Функція підвищення фізичної активності передбачає підготовку до різних видів суспільної діяльності І покликана сприяти всебічному розвитку людини, удосконалювати й фізичні І духовні здібності, розширювати арсенал життєво важливих рухових умінь, підвищувати їх надійність у складних умовах Проведення вимірювань людини та їх валеологічна оцінка екскурсії легенів; росту; ваги; сили м’язів; життєвого об’єму легень; частоти сердечних скорочень; тиску (максимальний, мінімальний, пульсовий) Визначення ідеальної маси тіла : чол: 50 +(Р, см –150) х 0,75 + (В, роки –21) : 4 жінки: 50 + (Р, см –150) х 0,32 + ( В, роки –21) : 4 Визначення ЖЄЛ по формулі чол. =(7,63-0,122 х Вік х Зріст) (см) жінки =(21,76-0,101 х В х Р) або: чол.=40 х зріст стоячи + 30 х масу тіла (кг) – 4400 жінки=40 х зріст стоячи (см) +10 х масу тіла (кг) – 3800 Оформлення “Паспорту здоров’я”. Визначити швидкість кровонаповнення ( на прикладі кровонаповнення капілярів ногтьового ложа). Швидкість руху крові у капіляра дуже мала – 0,5-1,2 мм/с, за рахунок цього кров вспіває віддавати клітинам тіла кисень і поживні речовини, а також насичуватись продуктами життєдіяльності клітин. Капіляри збираються у вени і загальна ширина кров’яного русла поступово зменшується. Тому рух крові у венах по мірі наближення до серця стає все більш швидким. .Визначити систолічний об’єм крові (кількість крові, яка виштовхується лівим або правим шлуночком за 1 скорочення, тобто, за 1 систолу: СОК = 40 + 0,5 АТ п – 0,6 АТ д –3,2 х Вік УП. Визначити хвилинний об’єм крові: ХОК = СОК х ЧП 1. Провести оцінку вимірів:
17. Відсутність деформацій скелету сприяють деформаціям скелету гіподинамія та м”язова слабкість, тривале збереження статичних поз, недостатні навантаження на стопу у зв”язку з постійним носінням взуття. Гіподинамія (від hypo — під, dynamis — сила) — порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів. Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі зростанням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності. Вона є наслідком звільнення людини від фізичної праці. Іноді називається «Хворобою цивілізації». Особливо впливає на серцево-судинну систему: слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Негативний вплив виявляється і на обмін речовин і енергії, зменшується кровопостачання тканин. В результаті неповноцінного розщеплювання жирів кров стає «жирною» і ліниво тече по судинах, і постачання живильними речовинами, киснем зменшується. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння і атеросклероз. Основною профілактикою є рух, фізичні навантаження і здоровий спосіб життя, оскільки куріння і інші шкідливі звички завжди тільки посилюють стан. 18. Порушення постави є досить поширеною патологією. Їм страждають за даними різних авторів від 60 до 70% дітей. Ці величини викликають особливу занепокоєність з урахуванням несприятливого впливу порушеною постави на роботу всіх органів і систем організму, що росте. Дефекти постави умовно можна поділити наступним чином: порушення постави у фронтальній, сагітальній площині і обох площинах одночасно. Для кожного виду порушення постави характерно своє положення хребта, лопаток, тазу та нижніх кінцівок. Збереження патологічної постави можливо завдяки певному стану зв'язок, фасцій і м'язів. З утулость - порушення постави в основі якого лежить збільшення грудного кіфозу з одночасним зменшенням поперекового лордозу. Шийний лордоз, як правило, укорочений і заглиблений внаслідок того, що грудний кіфоз поширюється до рівня 4-5 шийних хребців. Надплечья підведені. Плечові суглоби наведено. До руглая спина (тотальний кіфоз) - порушення постави, пов'язане зі значним збільшенням грудного кіфозу і відсутністю поперекового лордозу. Шийний відділ хребта частково, а у дошкільнят буває і повністю кіфозірован. Круглоувігнута спина - порушення постави складається в збільшенні всіх ф ізіологіческіх вигинів хребта. Кут нахилу тазу збільшений. Ноги злегка зігнуті або в положенні легкого переразгибания в колінних суглобах. Плоска спина - порушення постави, що характеризується зменшенням всіх фізіологічних вигинів хребта, - поперекового лордозу й зменшенням кута нахилу таза. Плосковогнутая спина - порушення постави, що складається в у маління грудного кіфозу збільшеному поперековому лордозі. Шийний лордоз сплощений. Під час занять треба стежити за правильною посадкою дітей. Вимагати від дитини правильної посадки можна, коли меблі відповідає його зростанню і пропорцій тіла. Плоскостопість - це деформація стопи, що характеризується уплощением її склепінь. Незручне взуття, синтетичні покриття, гіподинамія - все це призводить до неправильного розвитку стопи. Деформація стоп буває двох видів: поперечна і поздовжня. При поперечному плоскостопості відбувається сплощення поперечного склепіння стопи. При поздовжньому плоскостопості спостерігається сплощення повздовжнього склепіння, і стопа стикається з підлогою майже всією площею підошви. У рідкісних випадках можливе поєднання обох форм плоскостопості. У більшості зустрічається так зване статичну плоскостопість; травматичне пл..; вроджене пл..; Рахитическая - викликаного дефіцитом вітаміну D в організмі і як наслідок недостатнім засвоєнням кальцію; Паралітична плоска стопа - результат паралічу м'язів нижніх кінцівок і наслідок млявих (або периферичних) паралічів м'язів стопи і гомілки, викликаних поліомієлітом або інший нейроінфекцією. Для попередження плоскостопості рекомендуються помірні вправи для м'язів, ніг і стоп, щоденні прохолодні ванни для ніг, ходіння босоніж. Особливо рекомендується ходіння босоніж влітку по пухкій, нерівній поверхні, тому що при цьому дитина мимоволі переносить вагу тіла на зовнішній край стопи і підтискає пальці, що сприяє зміцненню склепіння стопи. Для дітей з порушеною поставою і плоскостопістю в заняття з фізкультури і ранкову гімнастику вводять спеціальні коригуючі вправи. 19. Фізичні вправи добре впливають на опорно-рухову систему, процеси кровопостачання органів і тканин, зменшуючи ризик будь-яких модифікацій, поява яких неминуче при гіподинамічний спосіб життя. Виконання фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов'язаних з віком і гіподинамією. 20. Норма навантаження - це конкретна її доза (ні більше, ні менше), необхідна для вирішення певної задачі. Іншими словами, під нормою навантаження розуміється така її доза, яка у фізичному вихованні необхідна для зміцнення здоров'я і навчання рухових умінь і навичок шляхом досягнення і підтримки нормативного рівня фізичної підготовленості та належної рухової активності. Норма навчальних навантажень залежить від індивідуальних здібностей займається Основний обсяг навчання проводиться в процесі виконання розвиваючих, відновлювальних, підготовчо-стимулюючих і активують навантажень.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
| Всього коментарів: 0 | |