41. Якщо сторонній предмет знаходиться на поверхні, а не увійшов в очні тканини, то його можна спробувати просто вимити водою. Візьміть шматочок бинтика для того, щоб обмотати їм пальці і розкрити повіки ширше. Воду для промивання бажано взяти в якому-небудь флаконі, який створював би невеликий напір: наприклад, у пляшці, у гумовій медичної груші, в шприці (попередньо не забудьте зняти голки!) Або просто з крана (можна використовувати і душ, тільки з напором не перестарайтеся). Промивайте очей, рухаючись у напрямку від зовнішнього його куточка - до внутрішнього.

Якщо після того, як ви, здавалося б, дуже ретельно промили очей, але все ж чужорідне тіло так і залишилося в ньому, при огляді воно помітно і як і раніше відчувається в оці, тоді візьміть чисту носову хустинку, змочіть його краєчок водою (а якщо є під рукою очної антисептик - тоді використовуйте його) - і спробуйте вилучити сторонній предмет куточком хустки.

Після того, як чужорідне тіло буде вирване з очка, слід закапати його розчином антисептика для очей.

Чужорідні тіла вуха. Найчастіше зустрічаються у дітей, що засовують в зовнішній слуховий прохід різні дрібні предмети (папір, плодові кісточки, горох, насіння соняшнику, намистини, грифель олівця та ін.). У дорослих можуть зустрічатися шматочки вати, уламки сірників і т. д. У вухо можуть потрапляти і різні комахи (таргани, клопи, мухи та ін.) - так звані живі чужорідні тіла. Перед видаленням стороннього тіла обов'язково оглядають вухо для встановлення характеру стороннього тіла. Комах звичайно присипляють, закапавши у вухо 2-3 краплі рідкої олії чи спирту, потім видаляють пінцетом чи промиванням зовнішнього слухового проходу теплою водою зі шприца Жане. Таким методом видаляють і інші сторонні тіла. Не можна видаляти пінцетом округлі предмети, наприклад бусини, тому що це може привести до проштовхування їхній у більш глибокі відділи слухового проходу сторонні тіла рослинного походження, що набухають, (горох, боби) перед видаленням їх знезводнюють шляхом повторного уливання у вухо спирту. Промивання вуха - найбільш безпечний метод, однак воно протипоказано при перфорації барабанної перетинки (щоб уникнути гнійного отиту), при сторонніх тілах, цілком обтуруючих кістковий відділ слухового проходу (струмінь води проштовхує їх ще глибше).Якщо лікування неефективне, то стороннє тіло під контролем зору видаляють маленьким гачком. 

42. Потрапляючи на область біфуркації трахеї, викликають напад кашлю. При цьому чужорідне тіло підкидається вгору і ударяється об нижню поверхня голосових складок. Виникає характерний ляскаючий звук, добре чутний іноді на відстані. Це може тривати в течія декількох годин. Під час балотування чужорідне тіло іноді ущемляється між голосовими складками, що веде до задухи. Особливу небезпеку представляють чужорідні тіла, здатні розбухати (квасоля, горох) і тим самим викликати обтурацію просвіту трахеї. Термінова госпіталізація. Видалення чужорідного тіла за допомогою верхньої трахеобронхоскопии спеціальними щипцями з різними наконечниками. У дітей можливе видалення тих, що балотують чужорідних тіл з трахеї при прямій ларингоскопії. У випадках задухи показана термінова трахеостомия. У профілактиці помітна роль належить санітарній освіті. Слід роз'яснювати батькам і доглядаючому персоналу дитячих установ необхідність забороняти дітям грати дрібними предметами і особливо відучувати дітей від поганої звички класти їх в рот. Важливо стежити за поведінкою дітей під час годування.

43. Отруєння(інтоксикація) — порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.

Отруєння організму шкідливими речовинами, що утворюються в ньому при нормальній життєдіяльності або при захворюваннях.

За перебігом виділяють гострі та хронічні отруєння. Гострі отруєння відносяться до захворювань, кінець яких залежить від своєчасно розпочатої інтенсивної терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі лікування. Виділяють такі шляхи потрапляння токсичної речовини до організму:

Пероральний шлях, коли хімічні сполуки починають всмоктуватись вже в ротовій порожнині, потім у шлунку, кишечнику (особливо жиророзчинні сполуки).

Парентеральний шлях (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно) - найшвидший спосіб потрапляння токсичної дози лікарських препаратів у кров.

Інгаляційний шлях - отруєння газоподібними, пароподібними речовинами у суміші, що вдихається, а також рідкими речовинами у формі аерозолей.

Перкутанний шлях, коли отруйні речовини типу шкірно-наривної дії порівняно добре проникають через шкіру, всмоктуються та мають загальнорезорбтивну дію. Введення токсичних речовин в різні порожнини організму. Хронічні отруєння розвиваються поступово під дією однієї й тієї ж хімічної речовини, яка потрапляє до організму впродовж тривалого часу. Прояву гострого отруєння при хронічному потраплянні отрути до організму сприяють такі явища, як кумуляція, сенсибілізація, звикання та залежність.

Невідкладна допомога при гострих отруєннях полягає в сукупному

проведенні наступних лікувальних заходів: прискореному виведенні

токсичних речовин з організму; специфічної терапії, що сприятливо змінює

перетворення токсичної речовини в організмі чи зменшуючій його

токсичність; симптоматичної терапії, спрямованої на захист і підтримку

тієї функції організму, що переважно уражається даною токсичною

речовиною. На місці події необхідно установити причину отруєння, з'ясувати вид токсичної речовини, її кількість і шлях надходження в організм, по можливості довідатися час отруєння, концентрацію токсичної речовини в розчині чи дозування в лікарських препаратах.         

При отруєннях токсичними речовинами, прийнятими усередину, обов'язковим

і екстремальним заходом є промивання шлунка через зонд. Для промивання шлунка використовують 12 – 15 літрів води кімнатної температури порціями 300 – 500 мол. При важких формах отруєнь у хворих, що знаходяться в несвідомому стані (отруєння снотворними препаратами й ін.), промивають шлунок повторно При інгаляційному отруєнні потрібно, насамперед, винести потерпілого на

чисте повітря, укласти, забезпечити прохідність дихальних шляхів, звільнити від одягу, що стискує, дати інгаляцію кисню. Лікування проводять у залежності від виду, що викликало отруєння речовини.

При влученні токсичних речовин на шкіру необхідне обмивання шкірних покривів проточною водою.

44. Тампон за допомогою пальця щільно укладається в носоглотку.

Кровохаркання, а тим більше кровотеча, які виникли вперше, дуже лякають пацієнта. Тому необхідно заспокоїти хворого, надати йому напівсидячого положення, до мінімуму обмежити розмову з ним. Внутршньовенно вводять 10,0 мл еуфіліну 2,4%го розчину - для зменшення тиску в судинах малого кола кровообігу, внутршньовенно крапельно 100,0 мл 10,0%го розчину епсилонамінокапронової кислоти, внутрішньом’язово - дицинон дозою по 0,250,50 г, вікасол - 1,0 мл. Для зменшення кашлю - кодеїн. Надалі необхідно, по можливості, провести бронхоскопію для уточнення причини кровотечі. Хворого переводять або госпіталізують у хірургічне відділення і, після уточнення джерела кровотечі, вводять катетер у бронх і тампонують його або проводять емболізацію бронхіальних артерій. Якщо ці процедури не ефективні, то здійснюють хірургічне втручання.

Шлунково-кишкова кровотеча - виділення в просвіт шлунково-кишкового тракту великої кількості крові.Спостерігається з розширених вен стравоходу, при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки, тріщинах та геморої прямої кишки, злоякісних пухлинах, черевному тифі, туберкульозі та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Найрозповсюдженішою причиную кровотеч ШКТ є виразкова хвороба Повний спокій. Застосування крвоспинних засобів (підвищують здатність крові згортатися). Екстрене транспортування до лікувального закладу, краще машиною Швидкої допомоги в супроводі медичного працівника.

Метрорра́гія, або Маткова кровотеча — надмірні тривалі кровотечі при нерегулярних інтервалах між місячними. Хронічна меноррагія — щомісячна маткова кровотеча, яка спостерігається протягом тривалого періоду (роки). Рясна кровотеча може наступити після аборту або пологів, якщо залишилися частини плоду або плаценти. У жінок зрілого віку маткові кровотечі найчастіше пов’язані з клімактеричним періодом або ж з пухлинними утвореннями. В деяких випадках метроррагія є наслідком психічних розладів (істерія, сильный страх, туга і ін.), пороку серця, хвороб нирок, селезінки і ін.

При маточных кровотечениях женщина обязательно должна находиться в постели. Нижнюю часть тела больной следует приподнять на 25-30 см, головной конец кровати должен быть несколько опущен. На нижнюю часть живота надо положить холодный компресс. Не можна вставати з ліжка навіть в туалет, необхідно поставити клізму для звільнення кишок. При сильній матковій кровотечі часто на черевну порожнину кладут холодні компреси, а в піхву – чисту вату, обернуту в стерилізовану марлю.

45. Укус змії. Перша допомога. Її починають з негайного і енергійного відсмоктування протягом 15-20 мін вмісту ранки, не забуваючи при цьому постійно спльовувати рідину, що відсисається. Потім, при нагоді, ранку обробляють розчином йоду, спиртом, діамантовим зеленим (зеленкою). Після цього забезпечують нерухоме положення укушеної кінцівки, створюють спокій потерпілому. Його необхідно якнайшвидше доставити до лікувальної установи, де йому буде надана відповідна допомога.

Перша допомога при укусі каракурта включає витискування з ранки перших крапель крові і відсмоктування отрути ротом (у того, що надає допомогу не повинно бути свіжих ушкоджень в порожнині рота). Ранку слід обробити 1% розчином марганцевокислого калію. Місцево прикладають холод. Уражену кінцівку обездвиживают. При порушеннях дихання проводять штучне дихання. У усіх випадках потрібні госпіталізація хворого і вступ спеціальної противокаракуртовой сироватки (у підлопаткову область, а при важкій інтоксикації внутрішньовенно). Тарантул. Перша допомога полягає у відсмоктуванні отрути. Доцільний вступ противокаракуртовой сироватки, промивання ранки 1% розчином марганцевокислого калію. Місцево холод, іммобілізація ураженої частини тіла.

Морські риби. Перша допомога: промивання ураженої ділянки проточною водою з милом. Місцево - поживний крем на жировій основі.

Земноводні. Перша допомога полягає в промиванні ураженої ділянки проточною водою з милом і наступному накладенні на цю ділянку шару мазі гідрокортизону і анестезину. При попаданні отрути всередину показані промивання шлунку через зонд, всередину сольове проносне, активоване вугілля, щедре питво, обволікаючі засоби.

Наслідки укусів цих комах найчастіше обмежуються місцевою реакцією — почервонінням і невеличким набряком, який швидко проходить. Але інколи можлива тяжка загальна реакція: виникнення сипу по всьому тілу, набряк обличчя і шиї. Набряк гортані і спазм бронхів ведуть до утруднення дихання, появи синюшного забарвлення обличчя, губ. У випадку укусу спочатку видаляють жало пінцетом, голкою або лезом. Далі уражену ділянку протирають тампоном, змоченим у пероксиді гідрогену. Після цього до ранки прикладають серветку, змочену 10 % -вим спиртовим розчином ментолу чи валідолу. Ефективні також примочки з 0,25% -вого розчину аміаку, настойки календули. У більш-менш серйозних випадках необхідний огляд лікаря.

46. Если после травмы у больного просто небольшой ушиб или гематома, причиняющие небольшой дискомфорт, с проблемой можно справиться самостоятельно.

Следует обратиться за медицинской помощью, когда кровотечение из раны продолжается более 10 минут, при сильной головной боли и боли в шее, при усиливающейся головной боли и тошноте. Следует немедленно вызвать скорую помощь, если кровь или прозрачная жидкость текут из носа и ушей, при температуре тела выше 38 градусов, при повреждении шеи и спины, при судорогах, спутанности сознания, нарушениях способности ходить, нефокусирующимся взгляде, затрудненной речи, затуманенном зрении или при зрачках разного размера, затрудненном дыхании, потере сознания.

ОсложненияВ результате серьезных травм головы могут развиться изменения личности; - нервные расстройства; нарушения речи; - нарушения памяти, способности к обучению и к другой интеллектуальной деятельности (когнитивные расстройства); - потеря зрения, слуха, осязания, обоняния, вкуса; судороги; - паралич; - кома

Первая помощь при травмах головы. Приложите лед к шишке или синяку, чтобы снять опухоль. Не принимайте никаких лекарств, прежде чем вы обратитесь к врачу. В течение 24 часов как можно меньше двигайтесь. Следите за тем, чтобы пострадавший был в сознании и адекватен. Спросите имя, возраст и адрес пострадавшего, чтобы проверить, нет ли потери памяти. Немедленно вызовите скорую помощь, если у пострадавшего не останавливается кровотечение, его тошнит, у него сильно болит голова или наблюдается спутанность сознания. Промойте и перевяжите рану.