Органи дихання ланцетника — це зябра, за допомогою яких він дихає розчиненим у воді киснем. Дихання відбувається водночас із живленням. У стінках глотки є дуже багато отворів – зябрових щілин. Навколо них у тканинах містяться капіляри, у яких відбувається газообмін між водою і кров’ю. З води в кров переходить кисень, а з крові у воду — вуглекислий газ. Зовні зябрових щілин не видно, бо вони прикриті шкірними складками, які захищають їх від засмічення піском.

Круглороті- напівпаразити. Для присмоктування до жертви служить присмоктувальна воронка, наділена роговими зубчиками. Живляться міноги і міксини кров’ю та м’якими тканинами.
Оскільки круглороті присмоктуються ротовим отвором до жертви, у них виробилися механізми, що дозволяють дихати під час живлення. Зяброві мішки круглоротих знаходяться всередині скелета зябрового апарату — зябрових ґраток. Кожний зябровий мішок має зовнішній і внутрішній отвори (останній відкривається в глотку). Коли тварина вільно плаває, вода надходить у зяброві мішки крізь рот і внутрішні отвори, а після газообміну виходить крізь зовнішні отвори. Якщо мінога або міксина присмоктується до риби, вода циркулює тільки крізь зовнішні отвори.

Дихання хрящових риб здійснюється через зябра. Глотка має зяброві щілини (їх зазвичай 5), що відкриваються назовні. Зябрових кришок у представників класу немає. Крім того, у багатьох є парний отвір за очима - бризкальця. Перед вдихом глотка розширюється і вода через рот і бризкальця нагнітається всередину й омиває зяброві пелюстки (де й відбувається газообмін); на видиху відбувається відтік води через зяброві щілини.

Кісткові риби. Органи дихання риб — зябра — містяться на чотирьох зябрових дугах. На зовнішньому боці зябрових дуг містяться зяброві пелюстки, пронизані густою сіткою капілярів, де відбувається газообмін. Дихає риба киснем, розчиненим у воді. На внутрішній поверхні зябрових дуг розташовані зяброві тичинки — своєрідний цідильний апарат, що запобігає потраплянню їжі у зябра.

Земноводні - легеневе дихання (втрата шкірного дихання).

Шкіра рептилій суха і практично позбавлена залоз. Її зовнішній шар зроговіває з утворенням лусочок і щитків. Таке роговий покрів служить захистом від механічних ушкоджень, крім того, він запобігає втраті твариною води. У деяких рептилій у більш глибоких шарах шкіри, під роговими лусками, розвиваються кісткові пластинки (в черепах вони зливаються, утворюючи панцир). Сильне зроговіння і відсутність залоз, які б воложили шкіру, приводить до того, що в плазунів вона вже не може виконувати функцію газообміну, як в амфібій.

Особливості будови дихальної системи птахів насамперед спрямовані на ефективне забезпечення енергією організму птахів під час польоту та зменшення питомої маси їхнього тіла. Дихальна система, що починається ніздрями, представлена дихальними шляхами, легенями та повітряними мішками. Верхня гортань переходить у трахею. У місці, де трахея переходить у бронхи, розташовані голосові зв'язки. Це так звана нижня гортань. Птахи здатні видавати різноманітні звуки.
Легені птахів мають значну поверхню для процесів газообміну. Бронхи, які входять у легені, розгалужуються. Їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються у тонкостінні повітряні мішки. Повітряні мішки розташовані між внутрішніми органами птаха, а їхні відгалуження можуть навіть заходити у порожнисті кістки. Розташовуючись між внутрішніми органами, повітряні мішки зменшують тертя між ними. Повітряні мішки, заповнені повітрям, зменшують питому масу тіла птахів.
Завдяки повітряним мішкам птахам притаманний особливий механізм газообміну, що дістав назву подвійного дихання. Під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров. Але частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків. Під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров.
Отже, на відміну від інших тварин, у птахів газообмін відбувається як під час вдиху, так і під час видиху. Завдяки цьому органи птахів ефективно постачаються киснем, потрібним для забезпечення енергією під час польоту.
Дихальна система птахів бере участь і в регуляції температури тіла. Під час польоту прохолодне повітря, що надходить до повітряних мішків, охолоджує тіло птахів, адже внаслідок інтенсивного обміну речовин виділяється значна кількість тепла.

До легенів ссавців кисень у складі повітря надходить під час вдиху. Звідти він потрапляє в кров і розноситься по всьому тілу. Залишивши кисень клітинам, кров забирає з них непотрібний вуглекислий газ і доправляє його у зворотному напрямку знову до легенів. Під час видиху вуглекислий газ видаляється назовні.