Ці пухкі тваринки мають безволосий, загострений ніс, маленькі очі і не мають видимих вух. В середньому кроти виростають до 11,3-15,9 см в довжину, якщо не рахувати хвіст, довжина якого становить 2,5-4 см. Зазвичай вони важать від 72 до 128 г.

Кроти бувають різних кольорів. Вони можуть бути чорними, кремовими, сірими, жовтогарячими, білими і рябими.

Кроти зустрічаються на всіх континентах, крім Антарктиди та Південної Америки. Вони живуть в районах луків, у міських районах, в садах, піщаних дюнах, змішаних лісах та будь-де, де є ґрунт, в якому вони можуть копати тунелі. Втім, як правило, вони тримаються подалі від районів з кислим ґрунтом і гірських районів.

Кроти використовують тунелі для переміщень, але їх тунелі — це дещо більше, ніж просто підземні магістралі. На кінцях тунелів кроти копають спеціальні камери, які використовуються як спальні та пологові кімнати.

Серед спеціалізованих камер кротових тунелів є також кухня. Там кроти зберігають дощових хробаків, якими переважно і харчуються. Щоб зберегти їх живими і нерухомими, кроти надкушують їм голови. В одній такій камері було знайдено 470 черв'яків.

Кроти проводять більшу частину свого життя на самоті та під землею, в своїх тунелях. Кроти такі одинаки, що концентрація від 7 до 12 особин на гектар вважається великою.

Свій час кроти витрачають на риття тунелів і пошуки їжі. Повноцінний тунель зазвичай має близько 5 см в діаметрі і розташований на відстані від 20 до 30 см під поверхнею, тоді як тимчасові тунелі, як правило, знаходяться прямо під поверхнею землі.

Існує хибна думка, що кроти риються в садах, щоб їсти коріння рослин. Насправді вони шукають дощових черв'яків, яких знаходять у садовому ґрунті. Кроти люблять дощових хробаків так сильно, що в день можуть з'їсти їх майже на вагу власного тіла. Наприклад, кріт вагою 80 г з'їдає близько 50 г дощових черв'яків на добу. Також кроти їдять личинок комах.

Кроти не сліпі, але вони дальтоніки і бачать дуже погано. Вони можуть бачити лише світло і рух. Вони використовують маленькі сенсори руху і запаху на кінчику носа, щоб знаходити здобич та інших кротів.

Під час сезону розмноження самці розширюють свою систему тунелів у пошуках самиць. Після розмноження створюється сферична гніздова камера, викладена сухими рослинами.

Самиця крота народжує трьох-чотирьох голих дитинчат. Через 14 днів на кротенятах починає рости хутро. У чотири-п'ять тижнів кротенята відлучаються від матері і у віці 33 днів вони залишають гніздо. На п'ятий-шостий тиждень кротенята остаточно залишають і матір, і свої рідні тунелі. Кроти, як правило, живуть три роки.

Всупереч поширеній думці, кроти не гризуни. Хоча серед гризунів є схожі види, наприклад, голий землекоп та інші землекопи. Таксономія кротів така:

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Комахоїдні (Insectivora)
Ряд: Мідицеподібні (Soricomorpha)
Родина: Кротові (Talpidae)

В родині кротових є три підродини — Scalopinae (кроти Нового Світу), Talpinae (кроти Старого Світу) і Uropsilinae (землерийкові кроти). Далі кроти поділяються на вісім триб, 17 родів і 39 видів, серед яких:

• Condylura cristata (зірконіс)
• Desmana moschata (хохуля)
• Euroscaptor longirostris (довгоносий кріт)
• Mogera tokudae (могера садоська)
• Neurotrichus gibbsii (американський землерийковий кріт)
• Parascaptor leucura (білохвостий кріт)
• Scalopus aquaticus (східноамериканський кріт)
• Scaptonyx fusicaudus (довгохвостий кріт)
• Talpa europaea (кріт європейський)

За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), більшості кротів не загрожує зникнення, хоча є кілька винятків. Популяція японського крота Mogera etigo (який на думку деяких вчених є підвидом Mogera tokudae), наприклад, скорочується і сильно фрагментується, через що вид потрапив до списку вимираючих видів. Популяція кротаMogera tokudae, який живе лише на острові Садо в Японії, стабілізується, але вид досі у списку як близький до загрозливого стану.