Сяючі сфери на фото зберігають потомство дивної форми життя. Вибухнувши, вони розкидають це потомство так далеко, наскільки це можливо, аби воно могло підкорити нові місця проживання.

Це спорангії папороті, які знаходяться на нижньому боці листків рослини. Вони ростуть групами, так званими сорусами, які розглядаються тут під флуоресцентним мікроскопом, що використовує джерело світла більш високої інтенсивності, ніж звичайні мікроскопи, і маркує зразки з флуоресцентною речовиною. Результат — дивовижне зображення, яке демонструє об'ємність дрібних об'єктів: спорангії зазвичай так не світяться.

В спорангіях ростуть спори рослини, на фото вони виглядають як коричневі згустки. Спори настільки малі, що перемістити їх на будь-яку відстань — достатньо складне завдання. Щоб впоратись із ним, спорангії працюють як геніальні біомеханічні катапульти. Коли вони висихають, клітини кільцеподібного тіла — зелений виступ по середині — скорочуються. Це змушує кільця вигинатись назовні, відкриваючи спорангії.

Спори чіпляються до внутрішньої поверхні спорангіїв. Коли клітини кільцеподібного тіла втрачають воду на випаровування, розчинене повітря або водяна пара утворює бульбашки газу. Сформувавшись, бульбашка запускає ланцюгову реакцію, створюючи бульбашки в сусідніх клітинах. Бульбашки надувають клітини до колишніх розмірів, спорангії вибухають, і спори розлітаються в усіх напрямках.