Аварія ядерного реактора – пошкодження ядерного реактора, в результаті чого наступає неконтрольоване забруднення повітря, грунту і води радіоактивними ізотопами.

Адсорбція – вбирання будь-якої речовини з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром рідини або твердого тіла, відбувається під дією молекулярних сил поверхні речовин.

Алергія – форма імунологічної відповіді, яка вивявляється в підвищеній чутливості організму до різних антигенів (алергенів)

Альбедо Землі – відношення сонячної радіації, яка відбивається Землею (з її атмосферою) в світовий простір, до сонячної радіації, яка поступила на межу атмосфери.

Антигени – речовини, які організмом сприймаються як чужорідні і викликають специфічну імунну відповідь

Антиоксидант – сполука, що знижує активність оксилювальних процесів у клітині

Антропогенне навантаження – міра прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти.

Антропогенне навантаження – міра прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти.

Антропогенний ландшафт – ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, з агроценозами, житловими, технічними і транспортними спорудами.

Антропогенний ландшафт – ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, з агроценозами, житловими, технічними і транспортними спорудами.

Апобіосфера – високі шари атмосфери (за 60-80 км над Землею), куди ніколи, навіть випадково, не піднімаються живі організми, а біогенні речовини – заносяться лише в дуже незначних кількостях

Артебіосфера – простір людської експансії в навколоземному космосі. А. вкл. штучні супутники Землі, пілотовані і автоматичні літальні апарати.

Архітектурна екологія – екологія внутрішнього середовища помешкань.

Баубіологія – вплив архітектурного оточення на стан здоров’я людини і застосування екологічних знань при будівництві нових будинків та створення нових робочих місць.

Баубіологія – наука про вплив архітектурного оточення на стан здоров’я людини і застосування екологічних знань при будівництві нових будинків та створення нових робочих місць.

Біоакумуляція – накопичення речовин (техногенних забруднювачів) в організмах зростаючих трофічних рівнів

Біоакумуляція – накопичення речовин (техногенних забруднювачів) в організмах зростаючих трофічних рівнів

Біогенна речовина – речовина, що її виробляють живі організми

Біогенні елемети – хімічні елементи, які необхідні для синтеза органічних сполук автотрофними організмами.

Біогеохімічний цикл – кругообіг хімічних елементів з неорганічних сполук через рослинні і тваринні організми (органічні речовини) знову  у вихідний стан

Біоиндикатори – високочутливі живі організми, які мають хорошу адаптацію і багатоманіття фізіологічнихвластивостей, відображають будь-які зміни природного фону і діють як ’’рання попереджуюча система”.

Біокібернетика – розділ кібернетики, який займається дослідженням способів передачі і переробки інформації і управління як в окремих організмах, так і у великих екологічних системах.

Біологічні ритми – циклічні коливання біологічних процесів і явищ

Біом – сукупність видів рослин і тварин, які складають живе населення певного району. До нього близький термін біота (див.), який застосовується до більш великих ділянок поверхні Землі.

Біомаса – сукупність організмів в популяції або в біогеоценозі в момент спостереження. Характеризується ваговими одиницями. Розрізняють фітомасу і зоомасу.

Біорізноманіття – 1) варіабельність живих організмів на всіх рівнях організації: генетичному, видовому і більш високих таксономічних, включаючи різноманіття місцеіснувань і екосистем (ландшафтів); 2) велика кількість видів живих організмів.

Біота – історично складена сукупність  рослин і тварин, об’єднаних загальною областю поширення.

Біотичний потенціал – внутрішньовластива популяційна здатність до збільшення чисельності при стабільному віковому складі і оптимальних умовах середовища

Благополуччя екологічне – нормальне відтворення основних ланок екологічної системи

Благополуччя екологічне – нормальне відтворення основних ланок екологічної системи

Виховання екологічне – основа і невід’ємна частина частина екологічної культури, процес безперервного, систематичного і цілеспрямованного підвищення рівня свідомого і бережного відношення до навколишнього середовища, організований шляхом впливу на почуття людей, їх свідомість, поглядів і уявлення.

Гемобластози – загальна назва злоякісних процесів кровотворної системи

Геоекологія – розділ екології, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів до біосфери включно

Глобальна екологія – розділ екології , який вивчає біосферу в цілому ,  тобто екологічну систему , яка охоплює всю земну кулю. Розробляє прогнози можливих змін біосфери під впливом діяльності людини при різних варіантах господарського розвитку.

Гляціологія – наука про льодовики.

Дампінг – захоронення відходів в океані і його морях.

Деградація середовища – погіршення стану або руйнування навколишнього природного або антропогенного середовища, яке тягне за собою деградацію його живих (біотичних) компонентів

Деградація середовища – погіршення стану або руйнування навколишнього природного або антропогенного середовища, яке тягне за собою деградацію його живих (біотичних) компонентів

Дезактивація – знешкодження радіоактивного чи хмічного забруднення поверхні грунту чи предметів

Демографічний вибух – динамічний ріст кількості людей, що заселяють територію даної держави або віднесений до всієї земної кулі

Демографічний вибух – динамічний ріст кількості людей, що заселяють територію даної держави або віднесений до всієї земної кулі

Дефоліант – речовина, що застосовується для знищення листя рослин

Дефоліант – речовина, що застосовується для знищення листя рослин

Дифузія в атмосфері – масообмін в атмосфері. Д.в.а. дозволяє передбачити межі розповсюдження забруднювачів в атмосфері.

Доза гранично допустима – максимальна кількість шкідливого агенту, проникнення якого в організм ще не завдає йому шкоди

Доза токсична – мінімальна кількість шкідливого агенту, що спричиняє помітне отруєння організму

Еврибіонти – озганізми, які здатні переносити значні зміни умов навколишнього середовища.

Ейкумена (ойкумена)– частина земної поверхні, заселена і використовувана людьми

Екологізація навчальних дисциплін – привнесення в практику викладання різнх дисциплін елементв екологічного підходу, який орієнтує в першу чергу на дослідження і відображення відношень і взаємодії організмів і, зокрема, людини з навколишнім середовищем методами конкретної дисципліни.

Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної ситуації, виникнення небезпеки для людей

Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної ситуації, виникнення небезпеки для людей

Екологічна експертиза – оцінка екологічної ефективності варіантів планових і проектних рішень і їх відповідності існуючим екологічним нормам і правилам

Екологічна експертиза – оцінка екологічної ефективності варіантів планових і проектних рішень і їх відповідності існуючим екологічним нормам і правилам

Екологічна катастрофа – повне порушення екологічної рівноваги в природних живих системах, яке виникає в результаті прямої чи опосередкованої людської діяльності

Екологічна катастрофа – повне порушення екологічної рівноваги в природних живих системах, яке виникає в результаті прямої чи опосередкованої людської діяльності

Екологічна криза – ситуація, яка виникає в екологічних системах (біогеоценозах) в результаті порушення рівноваги під впливом природних стихійних явищ або впливу антропогенних факторів

Екологічна криза – ситуація, яка виникає в екологічних системах (біогеоценозах) в результаті порушення рівноваги під впливом природних стихійних явищ або впливу антропогенних факторів

Екологічна культура суспільства –самостійна частина загальнолюдської культури, система національних і загальнолюдських цінностей, яка виражає і візначає характер відношень між суспільством, людиною і природою в процесі створення і освоєння матеріальних і духовних цінностей, міру і спосіб включеності людини в діяльність по стійкому підтриманню навколишнього природного середовища з метою прогресивного розвитку суспільства, ступінь відповідальнсті людини перед суспільством і суспільства перед людиною за стан природи і раціональне використання природних ресурсів. Розвиток Е.к.с. реалізуеться через систему екологічної освіти, виховання і інформування.

Екологічна онкологія – розділ онкології, що вивчає вплив екологічних факторів на виникнення і розвиток пухлин

Екологічна політика – комплексний підхід, що обумовлює шлях і засоби впливу суспільства на природу.

Екологічна чистота продукції – ступінь відповідності споживчих властивостей продукції, що виробляється, вимогам екологічної безпеки

Екологічна чистота продукції – ступінь відповідності споживчих властивостей продукції, що виробляється, вимогам екологічної безпеки

Екологічних рух – громадська діяльність, напрямлена на оздоровлення навколишнього середовища. Е.р. виник як реакція на поглиблення кризових процесів в біосфері (забруднення, порушення екологічної рівноваги, зменшення здатності самовідновлення природних систем і т.д.) і націлений на захист і збереження природних основ життєзабезпечення суспільства, в т.ч. підвищення ефективності діяльності державних природоохоронних органів.

Екологічні обмеження – нормативні акти розвитку і розміщення виробничих сил, в рамках яких повинно здійснюватися їх функціонування по територіям і екосистемам країни.

Екологічні регламенти – кількісні обмеження діяльності людей на дотримання діючих екологічних нормативів.

Екологічні регламенти – кількісні обмеженя діяльності людей на дотримання діючих екологічних нормативів.

Економіка природокористування – розділ економіки, який вивчає питання екологічної оцінки природних ресурсів і такої ж оцінки збитків від забруднення середовища

Екорозвиток – екологічно орієнтований соціально-економічний розвиток, при якому зростання благополуччя   людей не супроводжується погіршенням середовища існування і деградацією природних систем

Екотехніка – технічні заходи по охороні, відновленню і покращенню якості навколишнього середовища.

Ембріотоксичний – здатний викликати пошкодження ембріона

Енвайронментологія – наука про загальну раціоналізацію прирродокористування

Етика екологічна – вчення про повинне у відношеннях людини, його господарської діяльності і природи. Засноване на внутрішніх самоочевидних моральних принципах.

Захворюваність – поширеність хвороб серед населення і його окремих груп

Зона екологічного лиха – територія, де  в результаті техногенної або природної катастрофи виникла загроза екологічного ураження людей через деградацію природного середовища існування

Зона екологічного лиха – територія, де  в результаті техногенної або природної катастрофи виникла загроза екологічного ураження людей через деградацію природного середовища існування

Імунітет – здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність. Один з виявів І. – несприйнятливість до інфекційних захворювань

Імунологія – наука, яка вивчає захисні властивості організму

Інформування екологічне (екологічна пропаганда) – розповсюдження вичерпної достовірної екологічної інформації, ідей охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів з метою формування у людей екологічної свідомості (підвищення рівня екологічної культури).

Канцерогенез – процес виникнення та розвитку злоякісного новоутворення

Канцерогенний – здатний викликати злоякісні пухлини

Карцинома – злоякісна пухлина, що походить з епітеліальної тканини

Констеляція – сукупна дія кількох факторів середовища

Концентрація гранично допустима – кількість шкідливої речовин7и в навколишньому середовищі, яка практично не впливає на здоров’я людини і не спричинює несприятливих наслідків у її потомства

Ксенобіотик – будь-яка чужерідна  речовина для живого організму, яка може викликати порушення біотичних процесів або його загибель

Ксенобіотик – будь-яка чужерідна  речовина для живого організму, яка може викликати порушення біотичних процесів або його загибель

Ландшафтна екологія – розділ екології, що досліджує природні (існуючі або потенціально можливі) складові ландшафту

Летальний фактор – фактор, що викликає загибель

Лімфатична система – сукупність судин, які збирають лімфу з тканин і органів і відводять її у венозну систему

Макроекологія – наукова дисципліна, в якій на основі систематичного підходу найбільш крупні узагальнення "«ласичної екології"»об’єднані з екологією людини, наукою про навколишнє середовище і проблемами взаємовідношень людини і природи

Метаболіти – продукти обміну речовин у живому організмі

Метаболіти – продукти обміну речовин у живому організмі

Мислення екологічне – діалектико-матеріалістичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу й зворотнього впливу природи на людей і їхнє господарство

Моделювання екологічне – імітація екологічних явищ за допомогою лабораторних, логічних і експерименальних моделей для оцінювання їх параметрів.

Моніторинг – система спостереження і контролю за станом навколишнього середовища, складається із спостереження, оцінки стану і прогнозу можлвих змін. М. Здійснює спостереження за антропогенними змінами та за малозміненою природою (для порівняння). В системі моніторингу розрізняють три рівня: санітарно-токсичний, екологічний і біосферний.

Моніторинг – система спостереження і контролю за станом навколишнього середовища, складається із спостереження, оцінки стану і прогнозу можливих змін. М. Здійснює спостереження за антропогенними змінами та за малозміненою природою (для порівняння). В системі моніторингу розрізняють три рівня: санітарно-токсичний, екологічний і біосферний.

Моніторинг навколишнього середовища – слідкування за станом навколишнього середовища і попередження про виникаючі кризові екологічні ситуації, які шкідливі або небезпечні для людей та інших живих організмів

Мутагенез – процес виникнення мутацій; розрізняють індукований, тобто спричинений дією зовнішнього чинника, та спонтанний (самодовільний)

Мутація – пошкодження гена (генів), що передаються нащадкам клітин, в яких вони виникли

Навколишнє середовище (довкілля) – 1) сукупність на даний момент фізичних, хімічних, біологічних характеристик, а також соціальних факторів, здатних викликати прямий чи віддалений вплив на живі істоти і діяльність людини; 2) сукупність всіх умов, в яких існують живі організми.

Навколишнє середовище (довкілля) – 1) сукупність на даний момент фізичних, хімічних, біологічних характеристик, а також соціальних факторів, здатних викликати прямий чи віддалений вплив на живі істоти і діяльність людини; 2) сукупність всіх умов, в яких існують живі організми.

Ноогеніка (геотехнія) – природно-технічна дисципліна, яка розробляє принципи і методи раціонального втручання в природні процеси з метою створення оптимальних взаємовідношень між суспільством і природою

Ноосфера – сфера розуму. Сучасне поняття введено В.І. Вернадським (1931) для позначення стану еволюції біосфери, який характеризується провідною роллю розумної свідомості людського суспільства в її розвитку. В епоху Н. діяльность людини не протиоречить розвитку природи.

Освіта екологічна – 1) цілеcпрямований, безперервний і комплексний процес навчання і виховання громадян з метою формування у них екологічної культури, взаємодії в системі " людина- суспільство- природа " ; процес, напрямлений на формування цінносних орієнтацій і норм поведінки ( соціально цінного досвіду ) в області культурного природокористування і охорони навколишнього середовища; процес і результат засвоєння систематичних знань, умінь і навичок в області впливу на навколишнє середовище, стану навколишнього середовища і наслідків змін навколишнього середовища. Термін введений на конференції, організованій Міжнародним союзом охорони природи ( МСОП ) в 1970 р.; 2) духовне, моральне удосконалення людей шляхом розповсюдження і правильного використання екологічних знань.

Освіта екологічна безперервна - реалізація екологічної освіти на протязі всього життя людини, оскільки саме воно в змозі забезпечити подолання екологічної кризи і забезпечити коеволюцію біосфери і людства.

Охорона природи – система державних, громадських, адміністративно-господарських, техніко-виробничих, економічних і юридичних заходів, напрямлених на підтримання сприятливих для життя умов, раціональне використання, збереження і відтворення природних ресурсів Землі і навколоземного космічного простору в інтересах задоволення матеріальних і духовних потреб існуючих і майбутніх поколінь людей.

Панбіосфера – шари атмосфери, вся гідросфера, частина літосфери, де постійно або тимчасово присутні живі організми

Патогенність – здатність мікроорганізмів викликати захворювання інших організмів

Патологія – розділ медицини, що досліджує патологічні утворення і процеси в організмі людини

Плетобіосфера – один з термінів визначення найбільш діяльного горизонту біосфери, «плівки життя»

Полютант – речовина, яка забруднює навколишнє середовище

Полютант – речовина, яка забруднює навколишнє середовище

Принцип збалансованого природокористування – розміщення і розвиток матеріального виробництва на певній території повинно здійснюватися у відповідності з її екологічною стійкістю по відношенню до техногенних впливів

Природне середовище – вся сукупність елементів живої (біотичні фактори) і неживої (абіотичні фактори) природи

Природокористування – сфера суспільно-виробничої діяльності, напрямленої  на задоволення потреб людства шляхом використання природних ресурсів

Просвіта екологічна – духовне, моральне удосконалення людей шляхом розповсюдження і правильного використання екологічних знань.

Пухлина – патологічний надлишковий розвиток тканин, щ оскладаються з якісно перетоврених клітни організму, що втратили диференціацію

Радіобіологія – наука, що вивчає дію усіх видів іонізуючих випромінювань на живі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Радіобіологія – наука, що вивчає дію усіх видів іонізуючих випромінювань на живі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Радіоекологія – розділ екології, що вивчає відношення живих організмів і біологічних систем різних рівнів до впливу іонізуючого випромінювання.

Районування – процес диференціації території і інтеграції географічної оболонки Землі або її ділянок, а також природних і соціально-екологічних процесів взаємодії суспільства і природи.

Рак – злоякісна пухлина, що розвивається з епіталіальної тканини. Походження терміна пов’язано, мабуть, із тим, що при цьому захворюванні спостерігається проростання пухлини в навколишні тканини тілами, що нагадують клітини раку. Розрізняють Р. альвеолярно-клітинний, гранулюючий, залозистий, великоклітинний.

Рак – злоякісна пухлина, що розвивається з епіталіальної тканини. Походження терміна пов’язано, мабуть, із тим, що при цьому захворюванні спостерігається проростання пухлини в навколишні тканини тілами, що нагадують клітини раку. Розрізняють Р. альвеолярно-клітинний, гранулюючий, залозистий, великоклітинний.

Режим природно-антропогенний – поєднання природних і антропогенних факторів, що створює нові екологічні умови існування живих оранізмів та їх угруповань

Резерват – загальна назва територій усіх типів, що охороняются.

Резистентність – стійкість організму до впливу різноманітних факторів

Рекреація – відновлення здоров’я та працездатності людей за рахунок відпочинку на природі

Рекреація – відновлення здоров’я та працездатності людей за рахунок відпочинку на природі

Рециклінг – можливо повне повернення використаних речовин і матеріалів в циклічних виробничих процесах для повторного використання

Рециклінг – можливо повне повернення використаних речовин і матеріалів в циклічних виробничих процесах для повторного використання

Рівень забруднення – ступінь забруднення навколишнього середовища

Рівні біологічної організації – основні, взаємообумовлені типи біологічних систем, які відрізняються за принципами організації (молекулярний, клітинний, організменний, популяційно-видовий, біоценотично-біосферний)

Саркома – злоякісна пухлина, що походить із сполучної тканини

Система екологічної освіти – достатня для реалізації цілей і задач безперервної екологічної освіти сукупність необхідних і взаємодіючих організаційних форм, що включає інфраструктуру екологічної освіти, кадрове забезпечення, нормативно - правове регулювання, науково- методичне забезпечення і економічну складову.

Скринінг – оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, які можуть бути викликані промисловими (особливо енергетичними) відходами

Скринінг – оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, які можуть бути викликані промисловими (особливо енергетичними) відходами

Словник  деяких екологічних термінів

Созологія – наука про причини і наслідки антропогенних змін в біосфері

Стація – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись з середовищем біоценозу, фітоценозу; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Наприклад, вологі, мокрі, свіжі або сухі заплавні луки

Стенобіонти – організми, які переносять незначні коливання умов середовища

Стійкий розвиток – такий розвиток суспільства, при якому покращуються умови життя людини, а вплив на навколишнє середовище залишається в межах господарської ємкості біосфери, так що не руйнується природа основа функціонування людства.

Стратегія екологічної освіти – система пріорітетних цілей, ідей, принципів, яка складає основу державної політики в області екологічної освіти і визначаюча основні напрями її реалізації, екологізації способу життя і формування екологічної культури суспільства.

Тератогенний – здатний викликати розвиток спотворень органів або частин тіла у ембріона і, відповідно, у новонародженого організму

Техногенна екосистема – функціональна система живих організмів і середовища, що виникла або значно змінилася під впливом техногенних факторів

Техногенні зміни – зміни екосистем, викликані засобами індустрії, так чи інакше пов’язані з розвитком промисловості: забруднення повітря, води й грунту, відходи виробництва, утворення незвичайних грунтових поверхонь, первинних екотопів (териконів, кар’єрів, відвалів порожніх порід, різних насипів тощо). Мають характер первинних сукцесій та депресивно-демутаційних змін

Техносфера – 1) частина біосфери, охоплена впливом технічних засобів і споруд; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє науково-технічний прогрес людства

Техносфера – штучно перетворений простір планети, який знаходиться під впливом продуктів діяльності людини

Токсиканти – отруюючі речовини

Токсиканти – отруюючі речовини

Токсичність – отруйність

Токсобність – ступінь забруднення водойми токсичними речовинами.

Токсобність – ступінь забруднення водойми токсичними речовинами.

Толерантність – здатність організму витримувати відхилення факторів середовища від оптимальних.

Трансформація антропогенна – зміни під впливом антропогенних факторів.

Трансформація антропогенна – зміни під впливом антропогенних факторів.

Урбоекосистема – нестійка природно-антропогенна система, яка склалася на урбанізованій території з архітектурно-будівельних об’єктів і різко змінених екосистем.

Фенологія – наука про сезонні явища в природі, строки їх настання та причини, які визначають ці строки.

Фіторемедіація – новий метод очищення навколишнього середовища, який пов’язаний з висаджуванням в зонах забруднення рослин – гіперакумуляторів важких металів.

Фонове забруднення атмосфери – забруднення атмосфери на великій відстані від джерела.

Фонове забруднення атмосфери – забруднення атмосфери на великій відстані від джерела.

Ценопопуляція – сукупність особин одного виду в межах угруповання.

Якість навколишнього середовища – відносне поняття, яке відбиває суб’єктивно-об’єктивний вплив навколишнього середовища на людину. Критерієм якості є здоров’я людини.

Якість навколишнього середовища – відносне поняття, яке відбиває суб’єктивно-об’єктивний вплив навколишнього середовища на людину. Критерієм якості є здоров’я людини.