|
Таксонометричні одиниці фітоценозів:
|
|
|
Асоціація –
|
сукупність подібних фітоценозів, які мають тотожні ступені (домінуючі і субдомінуючі види рослин), однорідний склад (з набором характерних видів рослин), характерних для певного ландшафту або ряду тотожних ландшафтів. Назва асоціації визначається назвами домінантного і субдомінантного видів рослин. (Наприклад, смеречник бруснічний).
|
|
Група асоціацій –
|
сукупність асоціацій, які відрізняються лише за складом субдомінантних видів рослин. (смеречник зеленомоховий і смеречник сфагновий).
|
|
Формація –
|
таксон, який об’єднує групи асоціацій, які мають декілька або хоча б один едифікатор. (Наприклад, формація об’єднує усі асоціації, де домінує сосна – бори, де дуб – діброви).
|
|
Група формацій –
|
сукупність формацій, у яких едифікатори-домінанти належать до однієї і тієї ж життєвої форми.(наприклад, група формацій – темнохвойні ліси, друга – світлохвойні ліси).
|
|
Клас формацій →
|
об’єднує такі групи формацій, едифікатори яких близькі між собою за структурою життєвої форми. (Наприклад, клас –хвойні ліси, клас – літньозелені ліси).
|
|
Тип рослинності →
|
об’єднує класи формацій, які мають схожу форму і умови існування. (Наприклад, степи, луки, хвойні вічнозелені ліси помірного клімату, дощові тропічні ліси, літньо зелені широколистяні ліси помірного клімату, болотна рослинність і т.д.).
|
|
|
Головний корінь →
|
розвивається з зародкового корінця насінини.
|
|
Бічні корені →
|
виникають на корені (головному, бічному, додатковому) в зоні проведення, який по відношенню до них можна визначити як материнський. Починають свій ріст з перициклу і інших тканин центрального циліндру.
|
|
Додаткові корені →
|
виникають на різних органах рослини (стеблах, листках і старих коренях) з меристематично активних клітин перициклу, камбію і навіть фелогену.
|
|
Типи кореневих систем:
|
|
1. Система головного кореня →
(стрижнева)
|
складається з головного кореня, його бічних коренів першого, другого і наступних порядків, а також додаткових коренів, які виникли на перелічених коренях (дводольні однорічні трави, дерева).
|
|
2. Система головного і стеблеродних додаткових коренів →
(змішана)
|
(соняшник, квасоля, кукурудза).
|
|
3. Система стеблеродних додаткових коренів →
(мичкувата)
|
де головний корінь розвинений слабко і швидко відмирає (злаки) або взагалі не утворюється (плауни, хвощі, папороті). Корені ростуть із меристематичних тканин пагону (кореневища, стебла).
|
| |
|
|
|
|
|
Видозміни коренів:
|
|
|
1. Мікориза –
|
симбіоз кореня вищої рослини і гриба. Гіфи гриба обплітають кінчик кореня і виконують функцію кореневих волосків ризодерми – забезпечують постачання до нього води і мінеральних речовин, корінь забезпечує гриб органічними речовинами.
|
|
2. Бактеріальні бульбочки –
(на коренях бобових)
|
симбіоз кореня з азот фіксуючими бактеріями, які розвиваються у цитоплазмі клітин кори кореня (бактероїдна тканина). Корінь використовує, після відмирання бактерій, з їхніх тіл азот.
|
|
3. Втягуючі корені –
|
характерні для багаторічних зимуючих рослин. Особливість цих коренів – вони можуть скорочуватись біля основи. Міцне зростання розгалужень цих коренів з ґрунтом дає можливість притягувати на необхідну глибину залягання цибулини, бульби або кореневища, від яких вони відходять.
|
|
4. Запасаючі корені:
|
|
а. Коренеплоди (морква, буряк) – потовщений головний корінь,
б. Кореневі шишки (жоржина, чистяк) – сильно потовщені додаткові корені.
|
|
5. Повітряні корені з особливими функціями:
|
|
а. Корені-підпорки (баньян) →
|
закладаються на горизонталях гілках, досягнувши землі, сильно потовщуються.
|
|
Б. Дихальні корені (манго) →
|
піднімаються вертикально вгору з болотистого ґрунту на поверхню, забезпечують постачання повітря до кореневої системи.
|
|
В. Повітряні корені (орхідейні) →
|
забезпечують рослину росяною або дощовою вологою.
|
|
|