ЗДЕРЕВ’ЯНІННЯ –

відкладання лігніну в матриксі клітинної стінки. Процес здерев’яніння починається з серединної пластинки, потім розповсюджується на первинну, пізніше вторинну оболонки.

Лігнін –

полісахарид, який надає міцності клітинної стінки.

ОПРОБКОВІННЯ –

відкладання суберину в матриксі клітинної стінки.

Суберин –

ліпідний полімер який створює основу, в яку занурений віск – інший ліпідний полімер.

Функція →

Воска сумісно з суберином формують захисні шари клітинної стінки, які попереджують проникнення водних розчинів і повітря через них. Опробковіння характерно для клітин водопровідних (судини) і внутрішніх граничних тканин (облямовуючи клітин провідних пучків ендодерми).

КУТИНІЗАЦІЯ –

виділення протопластом кутину і воску у вигляді шарів зовні клітинної стінки.

Кутин –

ліпідний полімер який створює основу, в яку занурений віск. Кутин з зануреними у нього восками утворює кутикулу, яка вкриває зовнішні стінки епідермальних клітин.

Функція →

Захищає органи рослин від надлишкового випаровування, механічних пошкоджень, поглинає ультрафіолетові промені.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ –

відкладення в клітинну стінку й на ній мінеральних речовин (кремнезем, вуглекислий кальцій). Характерна для епідермальних тканин і виростів на ній (трихом).

ОСЛИЗНЕННЯ –

утворення в клітинних стінках на основі пектинових речовин або целюлози сильно гідратованих полісахаридів – слизу й камеді.

Слиз –

вуглевод близький до пектинових речовин, сильно розпливається у воді.

Камедь –

вуглевод близький до пектинових речовин, клейкий, може витягуватись у нитки.

Функція →

1. Слиз кореневого чохлика служить у якості змазки, яка полегшує просування кінчика кореня у ґрунті.

2. Слиз залозок комахоїдних рослин (росянка) забезпечує приклеювання комах до ловчого апарату.

3. Слиз зовнішніх клітин насіннєвої оболонки (лен, айва) закріплюють насіння на поверхні ґрунту, забезпечуючи сприятливий водний режим при проростанні.

4. Камедь закриває пошкоджені ділянки стебел (вишня, слива).

МАЦЕРАЦІЯ –

процес роз’єднання клітин у наслідку руйнування серединної пластинки.

Будова клітинної стінки:

А. Серединна пластинка –

утворена пектиновими речовинами. Є загальною для сусідніх клітин.

Б. Первинна клітинна оболонка –

складається з целюлозного каркасу просоченого матриксом – геміцелюлозами, глікопротеїдами, й пектиновими речовинами, які роблять її еластичною. Тонкі ділянки цієї оболонки називаються первинними поровими полями, через які проходять тяжи цитоплазми (плазмодесми), які з’єднують протопласти сусідніх клітин.

В. Вторинна клітинна оболонка –

складається з целюлозного каркасу просоченого тільки геміцелюлозами. Вторинні оболонки характерні для механічних і водопровідних тканин, протопласт яких поступово відмирає. У вторинної оболонки виділяють три шари – зовнішній , середній і внутрішній. Ці шари відрізняються один від одного за орієнтацією целюлозних мікрофібріл (тяжів каркасу). Вторинна оболонка не відкладається на первинних порових полях, утворюючи в цих місцях пори.