Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: теоретико-методичні аспекти формування

Методичні рекомендації для викладачів

 вищих педагогічних навчальних закладів

Харків – 2015

УДК 613.86 (076)

ББК 51.1 (4 УКР) 0p30

        Д 85

Рекомендовано до друку кафедрою здоровʼя людини та корекційної освіти

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

 протокол №  від  2015 року

Рецензенти:

Федій Ольга Андріївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової і дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Крамаренко Алла Миколаївна, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри початкової освіти Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету

            Духовне здоров’я молодших школярів: теоретико-методичні аспекти формування : [метод. реком. для викл. вищ. пед. навч. закл.] / Бойчук Ю.Д., Науменко Н.В., Бородіна О.С., Галій А.І., Голуб Н.М., Козачек Н.О., Міщенко О.А., Пашинський П.П., Потамошнєва О.М., Райчук М.І., Сінопальнікова Н.М., Туренко Н.М., Щербак І.М. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2014. – с.

            Методичні рекомендації присвячено висвітленню теоретичних та методичних питань формування духовного здоров’я молодших школярів. Розкрито педагогічну сутність поняття «духовне здоров’я». Розглянуто зв’язок духовності як філософського поняття з духовним здоров’ям як сучасною валеологічною проблемою. Визначено основні шляхи підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування духовного здоров’я молодших школярів. Розраховані на викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, аспірантів, студентів та вчителів-практиків.

© ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. Сучасні уявлення про здоров’я людини……………………….........7

РОЗДІЛ 2. Поняття про духовне здоров’я людини……………………………16

РОЗДІЛ 3. Основні шляхи формування духовного здоров’я молодших школярів…………………………………………………………………..….......21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………...34

ПЕРЕДМОВА

Стан соціально-економічного, суспільно-політичного та духовно-культурного розвитку населення сьогодення зумовлює необхідність підвищення рівня освіченості громадян на основі надбань вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної науки, передового досвіду, організації виховної роботи серед населення відповідно до сучасних потреб суспільства. Недостатність нормативно-правової бази й соціально-економічні негаразди стали основою трансформації моральних і життєвих цінностей. Останнім часом в Україні розвиваються негативні процеси в духовній сфері, деформуються моральні засади суспільства (особливо серед молодого населення країни). Цьому сприяють пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, послаблення виховної роботи з боку закладів освіти і культури, органів виконавчої влади. Тому необхідність зміцнення духовно-ціннісних основ особистості й світоглядна переорієнтація освіти все більше визнаються важливими чинниками продуктивного розвитку і людини, і суспільства, яке повинно бути не тільки суспільством технічної досконалості, а й високої духовності, з багаторівневою духовно-ціннісною орієнтацією його громадян.

У сучасних уявленнях про здоров’я людини виділяють чотири його складові, а саме: фізичне, психічне, соціальне та духовне (М. Гончаренко, В. Казначєєв, М. Амосов, О. Савченко та інші). Державна політика в галузі освіти спрямована на забезпечення їх комплексного формування. Це положення відображається в низці державних нормативних документів («Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст.», Закон України «При охорону здоров’я», «Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства», «Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді», «Концепція валеологічної освіти педагогічних працівників») та покладено в основу формування здорової особистості з високим рівнем громадянської відповідальності, готової до самостійного вибору власного місця в житті.

Духовне здоров’я людини розглядається як прагнення людини до оволодіння загальнолюдськими цінностями, здатність відчувати себе часткою навколишнього світу, будувати свої стосунки з людьми, відповідально ставитись до себе самого та свого життя. Бездуховну людину не можна визнати здоровою.

Молодший шкільний вік – це період позитивних змін та перетворень, які відбуваються з особистістю. Дитина знаходиться у тісній емоційній взаємодії з учителем, який стає для неї авторитетом і основою розвитку стійкого емоційного життя. Саме в цьому віці закладається основа моральної поведінки, формується суспільна спрямованість особистості. Виходячи з цього постає завдання підготовки майбутнього вчителя до формування духовного здоров’я молодших школярів.

  Вирішення цієї проблеми базується на загальних психолого-педагогічних дослідженнях з питань підготовки майбутніх учителів та дослідженнях духовного здоров’я особистості, якими займалися низка авторів: обґрунтування загальних питань професійної підготовки вчителя та її окремих компонентів (А. Бойко, О. Абдуліна, В. Гриньова, В. Євдокимов, І. Зязюн, О. Іонова, І. Ісаєв, В. Лозова, І. Прокопенко, В. Сластьонін, Л. Кондрашова, А. Троцко та інші); комплексне вивчення складових здоров’я (М. Амосов, Л. Апанасенко, І. Брехман, М. Гончаренко, О. Іонова, Ю. Бойчук, В. Горащук та інші); філософське осмислення духовності (В. Кулініченко, С. Кримський, М. Кисельов, Т. Ванакова та інші); формування духовного здоров’я людини в освітньому просторі (Г. Шевченко, В. Новікова, І. Конельська, Н. Товстоляк, М. Тесленко та інші); діагностика духовного здоров’я особистості (Є. Помиткін, О. Касьянова, С. Анісімов, В. Новикова та інші).

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити духовне здоров’я особистості, враховуючи різні наукові погляди на це питання. Так, духовне здоров’я людини - це рівень розвитку моралі, система мислення людини та його ставлення до навколишнього світу, вміння будувати свої стосунки на основі духовних цінностей та надбань з іншими людьми, здібності до аналізу ситуації, прогнозування та розвиток різних ситуацій і відповідно до цього побудова моделей своєї поведінки.

Але, поряд з цим, проблема підготовки майбутнього вчителя до формування духовного здоров’я молодших школярів не віднайшла спеціального вивчення у психолого-педагогічних дослідженнях. Це зумовлює розв’язання низки існуючих суперечностей стосовно досліджуваної проблеми, а саме: між курсом державної політики, спрямованої на формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства і наявним станом здоров’я  підростаючого покоління та невпинним процесом девальвації загальнолюдських цінностей і занепадом духовності; між потребою теоретичного обґрунтування процесу духовного оздоровлення особистості на всіх етапах її розвитку та недостатністю осмислення сутності цього процесу стосовно молодших школярів; між визначенням провідної ролі вчителів у формуванні духовного здоров’я молодших школярів та відсутністю праць щодо їх підготовки до втілення цих теоретичних наробок.

Завантажити: ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: теоретико-методичні аспекти формування