|
Екологія –
|
наука про взаємовідносини живих организмів з навколишнім середовищем.
|
|
Групи екологічних факторів:
|
|
1. Кліматичні –
|
світло, температура, газовий склад і вологість повітря, кількість опадів, електричні явища;
|
|
2. Ґрунтові –
(едафічні)
|
фізичні властивості, механічний склад, хімізм і мікробіологія ґрунтів;
|
|
3. Біотичні –
|
уся сукупність организмів (тварини, рослини, мікроорганізми);
|
|
4. Антропогенні –
|
людина і його господарча діяльність, що впливає безпосередньо на рослини і інші екологічні фактори;
|
|
5. Орографічні –
(рельєф)
|
висота над рівнем моря, еекспозиція (освітлення сонцем) і крутизна схилів.
|
|
Вода як кліматичний екологічний фактор.
|
|
Екологічні групи рослин по відношенню до вологозабезпечення:
|
|
1. Ксерофіти –
|
рослини, що пристосувалися до значної постійної або тимчасової нестачі вологи у грунті або повітрі (ковила);
|
|
2. Мезофіти –
|
рослини, що ростуть в умовах достатньо помірного зволоження (кукурудза);
|
|
3. Гігрофіти –
|
рослини, які обітають при підвищеній вологості, переважно атмосферній (медуниця);
|
|
4. Гідрофіти –
|
рослини, що пристосувалися до водного способу життя. У вузькому сенсі гідрофітами називають тільки занурені у воду рослини, які мають подводну і надводну частини або плавуючі, тобто які живутьу водному і повітряному середовищах (камиш, стрілолист);
|
|
5. Гідатофіти –
|
повність занурені у воду рослини (на поверхю води виносяться іноді тільку суцвіття) (елодея).
|
|
Світло як кліматичний екофактор.
|
|
|
Екологічні групи рослин по відношенню до світла:
|
|
1. Світлолюбні –
(геліофіти)
|
рослини, які погано переносять затінення (буряк, томат);
|
|
2. Тіньовитривалі –
(сціофіти)
|
рослини, які живуть виключно в умовах глибокого затінення (трави нижніх ярусів лісу).
|
|
А. Рослини короткого дня –
|
рослини екваторіальних широт, які квітують при короткому світловому дні (не більше 10-12 годин);
|
|
Б. Нейтральні рослини –
|
рослини субтропіків і помірних широт, які квітують при довжені світлового дня 12-14 годин;
|
|
В. Рослини довгого дня –
|
рослини північних і помірних широт, які квітують, коли довжина світлового дня не менше 14-16 годин.
|
|
Температура як кліматичний екофактор.
|
|
Екологічні групи рослин по відношенню до температури:
|
|
1. Жаростійкі –
|
рослини, які витримують, під час вегетації, дію тривалих високих температур (верблюжья колючка);
|
|
2. Тіплолюбиві –
|
рослини, які потребують, для свого розвитку, помірно високих і не витримуютьабо погано витримують, заморозки (диня, квасоля);
|
|
3. Холодостійкі –
|
рослини, які витримують, під час вегетації, дію короткочасних від’ємних температур (ячмінь).
|
|
Яровизація –
|
процес стимуляції рослини до утворення генеративних органів низькими позитивними температурами.
|
|
Повітря (газовий склад) і його рух – вітер, як кліматичні екофактори.
|
|
Види газостійкості рослин до забруднення повітря:
|
|
1. Біологічна –
|
здатність рослини швидко відновлювати пошкоджені канцерогенними речовинами тканини організму;
|
|
2. Морфолого-анатомічна –
|
здатність рослини, у силу своєї будови, не пропускати канцерогенні речовини до живих тканин організму;
|
|
3. Фізіологічна –
|
здатність рослини нейтралізувати дію шкідливихпримісей повітря своїми фізіологічно активними речовинами.
|
|
У більшісті рослин усі три види газостійкісті присутні одночасно, у інших переважає той або інший вид газостійкісті. Трав’янисті рослини краще переносять забруднене повітря, ніж деревні. Найбільш чутливі до забруднення повітря хвойні рослини і листяні (клен, береза, липа).
|
|
Вплив вітру на рослину:
|
|
|
1. Розповсюдження вітром насіння,
2. Перенесення вітром пилку рослин,
3. Видування вітром рослин з ґрунту,
4. Повалення (вітровали) і ламання (буреломи) деревних рослин,
5. Збільшення транспірації при підвищенні швидкості вітру.
|