МІТОХОНДРІЯ –

органела клітини,  0,3-1,0 мкм.

Будова →

1. Подвійна мембрана:

а. Зовнішня – контролює обмін речовин між мітохондрією та гіалоплазмою,

б. Внутрішня – утворює кристи (вирости у вигляді пластин) і відрізняється за хімічним складом.

2. Матрикс – тонкогранулярна речовина яка заповнює мітохондрію з середини.

Містить: а. Рибосоми, б. РНК, в. ДНК, г. Білок.

Функція →

Синтез АТФ (аденозинтрифосфорної кислоти) із АДФ (аденозидифосфорної кислоти). У внутріклітинних реакціях, де йде поглинання енергії, АТФ руйнується до АДФ з виділенням енергії.

ХРОМОПЛАСТИ –

пластиди які старіють, містять пігменти каротиноїди (ліпоїди) і не мають хлорофілу. Внутрішня мембранна система зруйнована, є поодинокі тилакоїди або мережа трубок.

Типи хромопластів залежно від форми накопичення каротиноїдів:

1. Глобулярні (пігмент розчинений в ліпідних пластоглобулах, які займають основний об’єм пластид),

2. Фібрілярні (трубчасті),

3. Кристалічні.

Функція →

Непряма, приваблення комах, птахів і тварин до квітів і плодів рослин.

ЛЕЙКОПЛАСТИ –

непігментовані пластиди із слабко розвиненою системою мембран у середині. Несвітлі перетворюються в хлоропласти.

Функція →

Синтез і накопичення запасних речовин:

АМІЛОПЛАСТ →

1. Вторинного крохмалю у вигляді крохмальних зерен:

а. Простих,

б. Складних,

в. Напівскладених;

ПРОТЕОПЛАСТ →

2. Білка у вигляді кристалів або аморфних включень,

ОЛЕОПЛАСТ →

3. Ліпідів у вигляді пластоглобул.

ПРОПЛАСТИДИ –

дрібні безбарвні або блідо-зелені недиференційовані пластиди, які знаходяться у меристематичних тканинах (клітини яких постійно діляться) коренів і пагонів. Вони є попередниками інших пластид – хлоропластів лейкопластів і хромопластів. Якщо розвиток пропластид у більш диференційовані структури затримується із-за відсутності світла, в них може з’явитися одно або декілька проламелярних тілець, які є напівкристалічним скупченням трубчатих мембран. Пластиди які містять проламелярні тільця, називають етіопластами. Етіопласти перетворюються в хлоропласти на світлі, при цьому мембрани проламелярних тілець формують тилакоїди. Етіопласти утворюються в листках рослин, які знаходяться у темряві. Пропластиди зародків насіння спочатку перетворюються у етіопласти, із яких на світлі потім розвиваються хлоропласти. Для пластид характерні відносно легкі переходи від одного типу до іншого. Пластиди розмножуються поділом надвоє. У меристематичних клітинах час поділу пропластид приблизно співпадає з часом поділу клітини. Однак у зрілих клітинах більша частина пластид утворюється в результаті поділу зрілих пластид.

МІКРОТРУБОЧКИ –

органели утворені сферичним білком тубулином розташованим по спіралі. Æ 25 нм, ℓ = 2-5 мкм. Є нестійкими структурами, завжди знаходяться у стані розпаду й утворення. Мають вигляд трубочок (всередині порожні).

Функції →

1. Опорно-арматурна структура, що підтримує форму протопласту клітини;
2. Є транспортними рейками для перемішення органел у гіалоплазмі та хромосом під час поділу клітини мітозом і мейозом;
3. Орієнтування целюлозних мікрофібріл на клітинній стінці,
4. Утворення серединної пластинки під час цитокінеза,
5. Є компонентом джгутиків.

МІКРОФІЛАМЕНТИ –

органели утворені сферичним білком актином розташованим по спіралі, виповнені. У гіалоплазмі утворюють рухому арматурну структуру – мікротрабекулярну решітку, цитоплазматичні нитки якої розташовані паралельно.

Функція →

Забезпечення руху цитоплазми. Мікрофіламенти скорочуючись сковзають відносно одна одної, генеруючи тим самим рух гіалоплазми (цитоплазми).

ПЛАСТИДИ –

органели рослинної клітини.

Будова →

1. Мають подвійну мембрану.
2. Заповнені стромою (колоїдною дрібнозернистою рідиною).
3. Внутрішня мембрана здатна до формування взаємопов’язаної системи каналів (трубочок) і пухирців різного ступеню складності.

Типи →

а. Хлоропласти,

б. Хромопласти,

в. Лейкопласти,

д. Пропластиди.

ХЛОРОПЛАСТИ –

двохмембранна органела лінзоподібної форми Æ 4-6 мкм, h = 1-3 мкм. У клітині мезофілу («середині листка») знаходиться 40-50 хлоропластів. Строма пронизана розвиненою системою виростів внутрішньої мембрани, що мають форму плоских взаємопов’язаних пухирців, які називаються тилакоїдами (ламелами). розташовані в стопках ламели називаються гранами. Тилакоїди окремих гран зєднуються тилакоїдами строми. Фотосинтезуючі молекули – пігменти: хлорофіли, ксантофіл, каротин та інші вбудовані в мембрани тилакоїдів (ламел) із зовнішньої сторони і виконують функцію світлосприйняття і переведення енергії світла у рух електронів водню по електронтранспортним ланцюгам мембран.

Речовини й органели у стромі хлоропласта:→

1. Ліпідні краплі, 2. Крохмальні зерна, 3. Рибосоми, 4. ДНК і РНК, 5. Білок.

Функція →

Синтез вуглеводів у процесі фотосинтезу. Вуглеводи (глюкоза) синтезуються у стромі хлоропластів із молекул СО₂ і атомів водню відєднаних від води під дією світла (отриманий із води кисень виводиться із хлоропластів, клітин і подальшому рослини у вигляді молекул О₂.