Головна » 2017 » Серпень » 13

Запилення

процес переносу пилкових зерен із пиляків,що розкрилися на приймочку маточок. Вступаючи у контакт з приймочкою, пилкові зерна поглинають додаткову кількість води з клітин її поверхні (за градієнтом водного потенціалу). Після насиченя водою пилок проростаю вегетативною клітиною у пилкову трубку. Генеративна клітина ділиться, утворюючи два спермії. Пилок, що проріс вегетативною клітиною (пилковою трубкою) з двома сперміями у середині відповідає зрілому чоловічому гаметофіту.

 

Заплідненя.

Пилкова трубка росте через стовпчик до насіннєзачатку. Входить в нього через мікропіле, і проникає в одну з синергід, ядро якої до того часу відмирає. Два спермії і ядро клітини-трубки вприскуються у цю синергіду через субтермінальну пору, яка відкриваються у пилковій трубці. Потім ядро одногоз сперміїв виходить з синергіди і зливається з яйцеклітиною, утворюючи диплоїдну зиготу, а другого – з ценральним ядром, формуючи триплоїдне первинне ядро ендосперму. Ядро клітини-трубки, синергіда, що залишилася , і антиподи відмирають.

 

Апоміксис

розвиток зародку з незаплідненої клітини:

Партеногенез

із незаплідненої яйцеклітини;

Апогамія

із незаплідненої клітини-синергіди або клітини-антиподу;

Апоспорія

із вегетативних (диплоїдних) клітин спорофіту без запліднення.

 

 

Розвиток насінини і плоду після подвійного запліднення:

 

  1. Первинне ядро ендосперму ділиться, утворюючи ендосперм (запасну тканину, що живить);
  2. Зигота розвивається у зародок;
  3. Інтегументи перетворюються у насіннєву шкірку;
  4. Нуцелус, у насінні деяких груп покритонасінних формує перисперм – запасну тканину, що живить;
  5. Стінка зав’язі і пов’язані з нею структури (а іноді і інщі частини квітки або суцвіття) формує оплодень. Стінка зав’язі потовщується і диференціюється на окремі шари – зовнішній екзокарпій, серередній мезокарпій, внутрішній ендокардій (іноді тільки на екзот- і ендокардій).

 

Класифікація насіння, за місцем зберігання запасних поживних речовин:

 

  1. Насіння з ендоспермом (пшениця, мак),
  2. Насіння без ендосперму з сім’ядолями (горох, соя),
  3. Насіння з ендоспермом і периспермом (чорний перець),
  4. Насіння з периспермом (куколь).

 

Плід – насінина разом з оплоднем.

 

Просмотров: 470 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 13.08.2017 | Комментарии (0)

Ґрунтові екофактори,

 

які впливають на ріст рослин:

1. Структура ґрунту,

2. Хімічний склад.

 

Екологічні групи рослин по відношенню до родючості ґрунтів:

 

1. Ультрамегатрофи –

рослини, дуже вибагливі до родючості ґрунтів (соняшник),

 

2. Мегатрофи –

рослини які ростуть на багатих поживними речовинами ґрунтах (дуб, ясен, кульбаба).

 

3. Мезотрофи –

рослини помірно вибагливі до вмісту поживних речовин у субстраті (ялина);

 

4. Оліготрофи –

рослина, які ростуть на бідних поживними речовинами ґрунтах (сосна, вереск, торф’яний мох).

 

 

Рослини, пристосовані до певного типу ґрунтів:

 

а. Кальцефіли –

рослини, які ростуть на багатих вуглекислим кальцієм (дуб вапняний);

 

б. Кальцефоби –

рослини, що негативно реагують на наявність солей кальцію у ґрунті (брусника, люпин);

 

в. Жамофіти –

рослини, які ростуть на пісках (верблюжа колючка, осока пісчана);

 

г. Галофіти –

рослини засолених ґрунтів (солянка іберійська)

 

Категория: Ботаніка | Просмотров: 430 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 13.08.2017 | Комментарии (0)

 

Біотичні екофактори:

 

1. Фітогенні – фактори взаємодії різних рослин між собою:

 

 

а. Паразитизм –

життєзабезпечення одних рослин за рахунок інших (повитиця);

 

 

б. Симбіоз –

взаємовигідне співжиття різних рослин (мікориза у вищих рослин);

 

 

в. Алелопатія –

взаємний вплив рослин між собою через фізіологічно активні речовини які вони виділяють у ґрунт.

 

 

2. Зоогенні – фактори взаємодії тварин і рослин між собою:

 

 

1. Запилення рослин комахами і птахами,

2. Структурування субстрату (черв’яки),

3. Нанесення пошкоджень (колорадський жук, тля),

4. Розповсюдження насіння.

 

 

Дія антропогенних екофакторів на рослини:

 

1. Непряма –

зміна фізичного і хімічного складу атмосфери, водних басейнів, ґрунтів;

 

2. Пряма –

вирубка лісів, посадка лісових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур.

 

Категория: Ботаніка | Просмотров: 416 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 13.08.2017 | Комментарии (0)

Таксонометричні одиниці фітоценозів:

 

 

Асоціація

сукупність подібних фітоценозів, які мають тотожні ступені (домінуючі і субдомінуючі види рослин), однорідний склад (з набором характерних видів рослин), характерних для певного ландшафту або ряду тотожних ландшафтів. Назва асоціації визначається назвами домінантного і субдомінантного видів рослин. (Наприклад, смеречник бруснічний).

 

Група асоціацій

сукупність асоціацій, які відрізняються лише за складом субдомінантних видів рослин. (смеречник зеленомоховий і смеречник сфагновий).

 

Формація

таксон, який об’єднує групи асоціацій, які мають декілька або хоча б один едифікатор. (Наприклад, формація об’єднує усі асоціації, де домінує сосна – бори, де дуб – діброви).

 

Група формацій

сукупність формацій, у яких едифікатори-домінанти належать до однієї і тієї ж життєвої форми.(наприклад, група формацій – темнохвойні ліси, друга – світлохвойні ліси).

 

Клас формацій

об’єднує такі групи формацій, едифікатори яких близькі між собою за структурою життєвої форми. (Наприклад, клас –хвойні ліси, клас – літньозелені ліси).

 

Тип рослинності

об’єднує класи формацій, які мають схожу форму і умови існування. (Наприклад, степи, луки, хвойні вічнозелені ліси помірного клімату, дощові тропічні ліси, літньо зелені широколистяні ліси помірного клімату, болотна рослинність і т.д.).

 

Категория: Ботаніка | Просмотров: 512 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 13.08.2017 | Комментарии (0)