Головна » Різне
« 1 2 3 4 5 6

21. Акселерація - це прискорення росту і розвитку. Відмічається у дітей за останні 100 років. Причини акселерації на сучасний стан розвитку науки - гіпотетичні: оновлення генетичної програми людини; вплив малих доз радіації; зміна інтенсивності іонізації та магнітного поля землі;великий обсяг інформації, яку одержує сучасна дитина.
Прояви акселерації: діти народжуються з більшою вагою ( 100-150 гр) і ростом (1,5-2 см ); молочні зуби прорізаються на 2-му місяці; статевий розвиток починається на 2-3 роки раніше; середній зріс людини збільшився на 20-22 см. Процес, протилежний акселерації - ретардація.

23. розмір мінімально висвічуваної  крапки (піскаль, у сучасних моніторах розмір не перевищує 0,3 мм)  - головний параметр безпечності  комп’ютера для зору.

  • не можна за одним комп’ютером працювати декільком учням -  для тих, хто сидить збоку різко погіршуються умови  розглядання зображення.
  • повинна бути оптимальне співвідношення між освітленістю екрану  (не більше 200 люксів) і поверхнею столу з клавіатурою ( не менш як 300 люксів)- це забезпечує чіткість, контрасність зображення, відсутність бликів і відображень).
  • при роботі  з текстом віддавати перевагу звичним для ока  поєднанням  темних знаків на світлому фоні.
  • повинно бути природнє освітлення приміщення.
  • одне робоче місце повинно бути не менш 6 м2, а об’єм  - не менш ніж 24 м2
  •  внутрішня поверхня приміщення не повинна мати полімерні матеріали, які виділяють у повітря  небезпечні хімічні речовини.
  • екран  повинний розташовуватись  під кутом 10 0  від  горизонтальної лінії
  • працюючий повинен мати зручне положення тіла ( крісло з підликотниками, опора для ніг)
  • відстань між екраном і очами  працюючого повинна бути 60-70 см
  • робочі столи з терміналами повинні розташовуватись так, щоб вікна були  зліва від столів
  • відстань між тілом одного і екраном другого комп’ютера у класах повинно бути не менш 2 м, а відстань між їх боковими поверхнями – не менш 1,2 м ( кожен відеомонітор  створює електромагнітне поле, радіус якого може  бути 1,5м і більше. Джерелом випромінювання при цьому є не тільки екран, але й стінки монітора- бокові, задня.
  • оснащення моніторів спеціальними екранами та фільтрами ( вартість  надійного фільтру не вступає вартості сучасного монітору)
  • Дотримуючись основних гігієнічних констант, скласти    правильно організований навчальний процес школярів 7-8 класів на 1 день. (Зважити на дотримання режиму академічних занять, повноцінність відпочинку, впровадження фізичних вправ, провітрювання  і освітленість приміщень, роботу з комп’ютером, статевий диморфізм тощо). Зробити профілактичну гімнастику для очей (профілактика близорукості).

24. Різні способи загартування:

 

  • Поступове звикання до холодних процедур
  • контрастне оздоровлення (вдосконалення механізмів терморегуляції)
  • серії коротких вдихів через ніс
  • перед виходом на вулицю в морозний день зробити кілька ковтальних рухів і злегка помасувати шию у ділянці адамового яблука, щитовидної залози
  • обливання і обтирання водою
  • за методикою Іванова П.К. “Дєтка”.

 

  • інтервальний метод : чергування значних навантажень з помірною тривалістю одного тренування: поєднання  коротких відрізків ходи і бігу – біг 50 м і хода 150м на дистанції 1600 –3200 м з частотою пульсу до 120 уд/хв

Загартування – одна з важливих частин фізичного виховання, що відноситься до самостійний занять. Основні фактори загартування – повітря, вода, сонце – у поєднанні з фізичними вправами підвищують функціональні резерви організму і його стійкості до мінливості довкілля (підвищеної або пониженої температури повітря, води зниження атмосферного тиску).

25. Загартовування повітрям починайте з провітрювання приміщення і поступового зниження температури в ньому на 1—3 °С.

Носіть під час занять фізичними вправами, у походах, на екскурсіях легкий одяг, бігайте по траві й піску босоніж.

Перші повітряні ванни приймайте протягом 3—5 хв у приміщенні при температурі 4-15 °С, на свіжому повітрі— при температурі 4-18 °С, поступово знижуючи темпе­ратуру до +10°С.

З часом збільшуйте тривалість повітряної ванни й доведіть її до І—2 год.

В разі поганого самопочуття ванну припиняйте.

Приймайте повітряну ванну через 1,5—2 год після їди.

... Читати далі »

Категория: Різне | Просмотров: 557 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 25.01.2017 | Комментарии (0)

  1. Валеоло́гія (лат. valeo — здоров'я, бути здоровим) — сучасна інтегральна наука про фундаментальні закони духовного, психічного і фізичного здоров'я як окремої особи так і всього суспільства в цілому на новому етапі його духовно-творчої еволюції. Вперше цей термін запропонував професор І. І. Брехман у 1980 році.

Завдання валеології:

підвищення рівня здоров'я, поліпшення якості життя і соціальної адаптації індивіда шляхом корекції;

вивчення закономірностей формування індивідуального здоров'я та умов його збереження та зміцнення;

формування нового ненасильницького і духовно-творчого мислення;

формування практично здорової, активної та творчої людини, здатної впродовж всього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров'я на належному рівні.

  • медичної валеології — індивідуальне здоров'я людини, його механізми, можливості їх корекції, резерви здоров'я людини а також здоровий спосіб життя.

Об'єкт валеології — людина, що знаходиться у всьому діапазоні здоров'я (здорова, «третій стан», хвора). Психосоматичний функціональний стан людини з урахуванням усієї складності і різноманіття біологічних, соціально-економічних, екологічних, морально-етичних, побутових, професійних, суспільно-політичних та інших умов життєдіяльності.

4. Сучасна валеофілософія, що розглядає здоров’я як одну з ключових життєвих

цінностей, долає вузькі рамки егоцентризму, адже пропонує принципово інший підхід: здоров’я як самоцінність і духовність не протистоять одне одному, а формують органічну єдність.

валеофилософия -- здоровый образ жизни -- валеология -- философия здоровья -- учебный курс -- самосовершенствование -- здоровье

Аннотация: Курс валеофилософии направлен на подготовку специалистов новой формации, ориентированных на ценности здорового об раза жизни, на духовное и телесное самосовершенствование , на человека, человеческое.

5. Здоров’я – це стан повного фізичного, психологічного, соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або якихось вад (визначення ВООЗ).

 Валеологічне визначення: здоров’я – динамічний стан організму людини, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимістичними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує фізичний, духовний, соціальний розквіт, добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття.

Здоров”я це такий стан організму, коли його функції врівноважені із довкіллям і відсутні будь-які хворобливі зміни.  Здоровий організм характеризується широким діапазоном фізіологічних можливостей  функціональних систем, високим рівнем фізіологічних резервів. Наявність значного обсягу фізіологічних резервів є основою продуктивної діяльності. Найбільш адекватними, природними агентами ( подразниками) зростання фізіологічних резервів є систематичне виконання фізичних вправ і загартувальних навантажень. Адже саме під впливом фізічної активності і коливань мікроклімату відбувалось  формування і вдосконалення людини в процесі філогенетичного розвитку.

Критерії здоров’я :

1.Відсутність хвороб.

2.Відповідність росту та розвитку.

3.Певний запас адаптаційних резервів

4.Оптимальна працездатність.

6. Індивідуальне – здоров’я кожної окремої людини, яке формується у певних соціальних умовах і залежить від способу життя, індивідуального здоров'я - це не лише лікування, санація, оздоровлення хворих, не лише профілактика функціональних відхилень, а перш за все - збільшення потенціалу здоров'я за рахунок формування його резервів

Суспільне – сукупне здоров’я великої кількості людей, яке характеризується такими показниками

7. Стан здоров’я :Здорова людина.

Хвороба – короткочасне або тривале порушення життєдіяльності організму в результаті дії зовнішніх чи внутрішніх факторів: Біологічні: віруси, бактерії, гриби;Фізичні: температура, вологість, електромагнітні поля;Хімічні: хлор у воді;Соціальні: безробіття, економічна криза;Генетичні;Вплив негативних чинників під час вагітності. Між здоров'ям і хворобою існує перехідний стан. При цьому здоров'я розглядається як загальніша категорія порівняно з передхворобою. Передхвороба й хвороба - окремі випадки здоров'я, коли його рівень знижений або наявні його дефекти.

8. Согласно данным ВОЗ соотношение условий, влияющих на здоровье, таково:условия и образ жизни, питание — 50 %; генетика и наследственность — 20 %; внешняя среда, природные условия — 20 %; здравоохранение — 10 %. Здоровье закладывается в геноме человека от генов родителей. На здоровье также влияют:питание;качество окружающей среды;тренировка (спорт, занятия физкультурой, зарядка).

Факторы, отрицательно влияющие на здоровье: стресс; болезни; загрязнение окружающей среды; вредные привички; старение.

11. Депопуляція спостерігається в Україні з 1992 року.

Демографічна ситуація в Україні набуває дедалі більш катастрофічного забарвлення. Так, протягом 1990-1997 рр. Середня тривалість життя жінок зменшилась на 2,1 року, чоловіків – на 3,8 року.

Головними причинами смертності жіночого населення працездатного віку, як і раніше, залишаються новоутворення, хвороби системи кровообігу, травми, отруєння та нещасні випадки.

Найважливішим і найінформативнішим показником репродуктивного здоров’я ( а точніше – нездоров’я) є материнська смертність і захворюваність жінок дітородного віку.

Аборти ( передусім позалікарняні) посідають одне з провідних місць серед причин материнської смертності в Україні – 23%. Поза медичними закладами в Україні робиться 5% абортів щорічно. Поширеними причинами материнської смертності є екстрагенітальні захворювання, кровотечі, септичні ускладнення.

Однією з основних причин материнської смертності є серцево-судинні захворювання, що виникають як наслідок екстрагенітальної патології.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 вересня 1995 р. прийняв Національну програму “ Планування сім’ї”, спрямовану на подолання кризових тенденцій, що перешкоджають відтворенню населення.

13. Біоритми – ритмічна діяльність органів і систем людини. Це одна із форм адаптації, яка закріплена генетично. Біоритмологія- наука про біоритми- закономіроності і чергування біологічних процесів в тваринних і рослинних організмах.  Еволюційне виникнення біоритмів  пов”язане з циклами обертання Землі навколо своєї осі на навколо Сонця.  За певними ритмами протікають і фізіологічні процеси в організмі людини, вони мають порядок, який  вимірюється секундами, хвилинами, голдинами, добами, місяцями, роками. Одним із розділів біоримології є хроногігієна – наука   про режим рухової активності і відпочинку. Основним завданням  цієї науки є обгрунтування оптитмального режиму навантажень ( фізичних і розумових)  та відпочинку.

У людини особливо виражений циркадний (добовий цикл), як наслідок сінхронізації  з циклом обертання Землі навколо своєї осі.  У ці періоди змунюється функціонування систем організму.

Види біоритмі ... Читати далі »

Категория: Різне | Просмотров: 846 | Добавил: zhmurkoalexandr2016 | Дата: 25.01.2017 | Комментарии (0)