Подолання протиріч між еволюційною теорією і генетикою стало можливим на основі синтетичної теорії еволюції, яка виступає основою всієї системи сучасної еволюційної біології. Синтез генетики і еволюційного вчення був якісним стрибком у розвитку як генетики, так і еволюційної теорії. Він означав створення якісно нового ядра системи біологічного пізнання, свідчив про перехід з біології класичного на сучасний, некласичний рівень розвитку, початок формування методологічних установок некласичної біології.

Принципові положення синтетичної теорії еволюції були закладені роботами С.С. Четверикова (1926), а також Р. Фішера, С. Райта, Дж. Холдейна (1929 - 1932) та ін Безпосередніми передумовами для синтезу генетики і теорії еволюції виступали: хромосомна теорія спадковості Т. Моргана, біометричні та математичні підходи до аналізу еволюції, закон Харді - Вейберга для ідеальної популяції (який говорить, що така популяція прагне зберегти рівновагу концентрації генів при відсутності факторів, що змінюють його), результати емпіричного дослідження мінливості в природних популяціях і ін

Мембрани - пограничні цитоплазматичні структури, що забезпечують діалектичну єдність розмежування і зв'язку компонентів. До мембран відносяться ультротонкі структури, що оточують протопласт (пластична мембрана, плазма лема), вакуолі (тонопласт), ядро, пластиди, мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматичний ретикулум, мікротоми й інші компоненти цитоплазми.

Найважливішими функціями мембран є :

- забезпечення діалектної єдності розмежування і зв'язки клітинних компонентів.

- підтримка гомеостату - сталості складу середовища в кожному компртменті клітини.

- здійснення обміну речовин, енергії й інформації між клітиною і навколишнім середовищем.

- з мембранами зв'язана найважливіші біохімічні процеси клітини, оскільки в них локалізовані ферменти, що каталізують синтез, гідроліз,окислювання.

- на мембранах хлоропластів і мітохондрій здійснюються складні процеси біоенергетики, що забезпечують клітину енергією.

- мембрани виконують також рецепторно-регуляторну функцію : сприймаючі зовнішні і внутрішні подразнення і передаючи сигнали про них, забезпечують адаптивні відповіді клітин.

Основні компоненти мембран - ліпіди і білки. Мембрани мітохондрії відрізняються високим вмістом білків.

Органи дихання ланцетника — це зябра, за допомогою яких він дихає розчиненим у воді киснем. Дихання відбувається водночас із живленням. У стінках глотки є дуже багато отворів – зябрових щілин. Навколо них у тканинах містяться капіляри, у яких відбувається газообмін між водою і кров’ю. З води в кров переходить кисень, а з крові у воду — вуглекислий газ. Зовні зябрових щілин не видно, бо вони прикриті шкірними складками, які захищають їх від засмічення піском.

Круглороті- напівпаразити. Для присмоктування до жертви служить присмоктувальна воронка, наділена роговими зубчиками. Живляться міноги і міксини кров’ю та м’якими тканинами.
Оскільки круглороті присмоктуються ротовим отвором до жертви, у них виробилися механізми, що дозволяють дихати під час живлення. Зяброві мішки круглоротих знаходяться всередині скелета зябрового апарату — зябрових ґраток. Кожний зябровий мішок має зовнішній і внутрішній отвори (останній відкривається в глотку). Коли тварина вільно плаває, вода надходить у зяброві мішки крізь рот і внутрішні отвори, а після газообміну виходить крізь зовнішні отвори. Якщо мінога або міксина присмоктується до риби, вода циркулює тільки крізь зовнішні отвори.