Поряд з тим, майже 80 % всіх видів забруднення біосфери зумовлює саме енергетична промисловість, яка включає добування, переробку і використання палива.

Щорічне споживання енергії в світі зараз наближається до 20-25 млрд. тонн умовного палива. Наслідком цього є виснаження світових запасів викопного палива.

При цьому спалювання органічного палива в енергетичних установках супроводжується величезними викидами шкідливих речовин і побічного тепла в навколишнє середовище.

На нинішньому етапі розвитку людства енергетична промисловість повинна бути переведена на інтенсивний шлях, впорядковане використання енергоносіїв на всіх рівнях, пошук і використання альтернативних (екологічно чистих і невичерпаних) джерел енергії 

Урбанізація – характерний процес нашого часу, обумовлений швидким збільшенням чисельності населення і числа міст, різким зростанням ролі великих міст, формуванням міських агломерацій і міського способу життя.

Урбанізація створює специфічне середовище існування людини, яке відрізняється якісно новим поєднанням виробничих, соціально-побутових і екологічних умов.

 За деякими оцінками, у світі протягом одного тижня до міст переселяється більше мільйона чоловік. Особливо інтенсивно протікають процеси урбанізації в країнах, що розвиваються. До 2030 року практично все населення світу буде жити в селищах міського типу. Причиною урбанізації є соціально-економічні фактори.

Поряд з позитивним впливом на життя міського населення, який визначається централізованими комунікаціями обслуговування, з ним поєднуються і негативні явища – забруднення середовища продуктами згорання при роботі теплоелектроцентралей, вібрація, зростання шуму.

З ростом міст ускладнюється і їх промислово-господарський комплекс, що призводить до забруднення міського середовища відходами виробництва.

Ступінь впливу міського середовища на здоров’я міських жителів безпосередньо пов’язаний з величиною міста, оскільки по мірі її зростання міське господарство ускладнюється – збільшується число вузлів опалення і водопостачання, розширюється міський транспорт та інші галузі обслуговування населення.

Однією з найбільш важливих характеристик міського середовища, що обумовлюють його специфіку є мікроклімат міста, стан якого визначається головним чином ступенем його забруднення. Саме воно впливає на загальну освітленість, кількість поступаючої сонячної і ультрафіолетової радіації, іонізуюче випромінювання, вологість і кількість опадів, а також на частоту утворення туманів. Деякі з елементів мікроклімату міста спричиняють прямий вплив на здоров’я людини, інші – опосередкований, сприяючи формуванню якісно нових явищ (смог, стійке забруднення повітря), які потім починають виступати як самостійні фактори екологічного впливу.

Оцінити потенційні наслідки глобального потепління для здоров’я людей дуже важко. Треба враховувати не тільки сценарії зміни клімату, але й багато інших факторів: стан навколишнього середовища (наприклад, чистоту води), соціально-економічні умови (харчування, щільність населення, доступність медичного обслуговування, імунізацію тощо). Але дослідники переконані в тому, що глобальне потепління клімату буде мати прямі наслідки для здоров’я людей. Наводимо висновки, зроблені ВООЗ. У результаті глобального потепління клімату Землі підвищиться рівень захворюваності на серцево-судинні, респіраторні та деякі інші хвороби. Зростання кількості травм, психологічних розладів і смертельних випадків стане результатом підвищення інтенсивності і тривалості теплових та інших аномалій (повеней, ураганів та ін.).

Підвищення температури в районах з прохолодним кліматом знизить смертність від простудних захворювань і переохолодження, але ці факти будуть набагато слабкими, ніж негативні наслідки. Потепління порушить нормальне функціонування екологічних систем, позначиться на природних ресурсах, санітарних та інших умовах життя, порушить елементи інфраструктури і може стати причиною соціальних і економічних порясінь. Підвищення температури дозволить комахам та іншим переносникам збудників хвороб розширити середовище існування. Такі організми, як, наприклад, малярійний комар та черевоногі молюски (переносники шистоматозу), “захоплять” нові широти і висоти. Нині на малярію хворіють близько 300 млн. чоловік за рік (2 млн.- помирають). Приблизно 45 % населення Землі проживає в кліматичній зоні, неблагополучній на малярію. За прогнозами, в другій половині ХХІ століття цей показник збільшиться до 60%. У результаті захворюваність на малярію може зрости на 50-8- млн.. випадків на рік. Потепління клімату, зменшення запасів питної води і розповсюдження мікроорганізмів підвищать захворюваність на холеру, сальмонельоз та інші інфекційні хвороби.

Зростання температури води сприятиме більш інтенсивному “цвітінню” води, розмноженню холерних вібріонів, а також, можливо, появі нових їх генетичних штамів.

Скорочення через кліматичні зміни виробництва продуктів харчування може в окремих регіонах привести до збільшення випадків недоїдання і голоду, які будуть мати серйозні наслідки для здоров’я людей, особливо дітей.

Збільшення вмісту у повітрі біозабруднювачів (пилку, спор та ін.) сприятиме спалахам алергічних захворювань, астми, респіраторних та інших захворювань.

У бідних країнах населення постраждає сильніше, ніж у багатих, але уразливість багатих держав буде також зростати по мірі старіння їх населення. Для багатьох регіонів головною проблемою стане відсутність ресурсів.

Негативні наслідки для здоров’я можна знизити, удосконалюючи службу охорони здоров’я, заходи з охорони навколишнього середовища, систему загальної екологічної освіти (в центрі якої буде персональна екологічна поведінка людей), розробку захисних технологій (наприклад, приміщень і систем життєзабезпечення), кондиціювання повітря, очищення води, вакцинацію тощо.