В різних країнах надзвичайно інтенсивно досліджується вплив космічних факторів на біосферу Землі та здоров’я людей. Вдалося не тільки довести, що такий вплив існує, але й  зрозуміти, якими шляхами він здійснюється. Ці фактори носять як позитивний, так і негативний характер. Останній підсилюється антропогенним забрудненням біосфери.

.Усі геофізичні та біологічні процеси, що відбуваються на Землі, тісно пов’язані з діяльністю Сонця.  Сонячно-земні зв’язки – це складна і багатоаспектна проблема, яка з давніх часів привертала увагу людей.

Сонячна радіація у оптимальних дозах досить корисна для організму людини. Вона справляє пігменто-і  вітаміноутворюючу (викликає засмаглість, відбувається синтез вітаміну D, бактерицидну (знищуються патогенні мікроорганізми) і загальностимулюючу (посилюється стійкість до хімічних канцерогенів, ризик виникнення пухлин зменшується у 3 рази) дію.

Нам, землянам, пощастило жити біля відносно старої і спокійної  (тобто стаціонарної) зірки, тоді як більшість зірок тієї чи іншою мірою змінні, деякі спалахуючі, а деякі навіть вибухаючі. Наше Сонце світить на диво стабільно протягом принаймні сотні мільйонів років. Навіть незначні зміни в енерговиділенні Сонця були б катастрофічними для земної цивілізації. Фізична  стабільність (з точністю до 0,01 %) сонячного енерговиділення підтверджена спеціальними вимірюваннями за допомогою штучних супутників Землі. Незначні зміни  енерговиділення обумовлені періодичною зміною сонячної активності.

Нестабільність Сонця – причина нестабільності геофізичних та біологічних процесів на Землі (Курочка, Крячко, 1999).

Р.Вольф з Цюріхської обсерваторії понад 300 років тому помітив, що на Сонці відбуваються певні зміни. При цьому мається на увазі не зміни у енерговиділенні, а зміни сонячної активності. Вона визначається кількістю плям на Сонці та кількістю окремих груп плям.

Вольф увів поняття “відносного числа сонячних плям”, як міри сонячної активності. Цією характеристикою користуються і тепер.

Плями – це холодні утворення на сонячній поверхні. Вони існують завдяки потужному магнітному полю, котре обмежує доступ гарячої плазми до цієї області сонячної поверхні.

Забруднення навколишнього середовища впливає на саме дорогоцінне, що створено еволюцією живої матерії, - на генетичну програму людини. Разом з тим забруднення середовища мутагенами охоплює генофонди популяцій всіх видів тварин, рослин, бактерій і вірусів, що населяють біосферу. Збереження і зміцнення біологічних основ людини і всіх живих істот в умовах антропогенної трансформації біосфери потребують точного знання об’єма і характера впливу з боку мутагенів.

Хімічне і, зокрема, радіоактивне забруднення навколишнього середовища збільшує небезпеку збільшення кількості індукованих мутацій в соматичних і статевих клітинах людини. Причому, якщо соматичні мутації збільшують кількість злоякісних пухлин, серцево-судинних захворювань, впливають на тривалість життя та інші морфофункціональні ознаки людей одного покоління, мутації в статевих клітинах проявляються у вигляді спадкових аномалій наступних поколінь.

Розрізняють такі типи мутацій:

• зміна числа хромосом (хромосомні мутації, більшість з яких летальні);
• розриви і обміни хромосомним матеріалом ДНК викликають: делеції, інверсії, транслокації фрагментів хромосом;
• генні мутації – заміна пар основ, додавання або їх делеція;
• зміна комбінаторики генів;
• зміна, підвищення лабільності генома за рахунок лабільності мобільних диспергідрованих генів (МДГ);
• порушення дозрівання м-РНК (викликає помилки транскрипції);
• порушення експресії генома (гена) (викликає помилки в реплікації).

Електромагнітне поле (ЕМП) – фізичне поле, яке створене електромагнітними зарядами. ЕМП є однією з форм існування матерії. Електромагнітний спектр займає діапазон випромінювання від 0 до 10²² Гц (вищі частоти випромінювання належать до іонізуючих).

Постійне електричне поле створюється нерухомими електричними зарядами і здійснює взаємодію між ними. Характеризується величиною, що зветься напруженістю поля (Е, вольт на метр, В/м). Постійне магнітне поле створюється провідниками з постійним струмом, електричними зарядами або зарядженими частинками, що рівномірно рухаються. Характеризується напруженістю магнітного поля (Н, ампер на метр, А/м). У вакуумі напруженість магнітного поля співпадає з магнітною індукцією (В, тесла, Тл). Значення В визначає силу, що діє в даній точці поля на рухомий електричний заряд і на тіля, що мають магнітний момент.