Каталог файлів
Каталог статей
На головну сторінку
Ряд Сітчастокрилі – Neuroptera
Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Хижаки. Личинки камподеоподібні. Для личинок сітчастокрилих характерне зовнішнє травлення, у зв’язку з чим їх довгі серпоподібні щелепи мають канали для введення в тіло жертви травних соків. Лялечки у коконах. Такі як Золотоочки, Гемероби корисні, бо знищують попелиць, кокцид, рослиноїдних кліщів і т.ін. Відомо близько 3500 видів. Представники: Мурашиний лев, Золотоочка, Гемероб, Сізіра.
Ряд Верблюдки – Raphidioptera
Ротовий апарат гризучого типу. Хижаки. Дві пари сітчастих крил. Вузька довга передньоспинка. У самки на кінці черевця яйцеклад. Живуть у лісі. Личинки - під корою дерев. Знищують різних комах-підкірників, у тому числі жуків-короїдів. Відомо 150 видів. Представник: Верблюдка.
Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea
Ротовий апарат різних типів. Крила сітчасті або перетинчасті у багатьох з зменшеною або редукованою задньою парою. Передньогруди звичайно слабко розвинені. Личинки черво- або гусенеподібні. Лялечка звичайно покрита, в коконі або в пупарії.
Ряд Скорпіонниці – Mecoptera
Невеликі комахи з головою, яка видовжена в хоботок. На кінці хоботка ротовий апарат гризучого типу. Вусики довгі, ниткоподібні. Дві пари крил з сітчастим жилкуванням. У самців скорпіонниць на кінці черевця пара придатків у вигляді щипчиків. Дорослі і личинки живляться переважно речовинами тваринного походження, що розкладаються (трупи комах). Деякі хижаки. Личинки в грунті. Лялечка вільна. Відомо 300 видів. Представники: Скорпіонниця (Панорпа), Льодничник, Комарівка.
Ряд Лускокрилі, або Метелики – Lepidoptera
Підряд І. Щелепні – Laciniata
Розвинуті жвала, нижні щелепи.
Родина Зубаті молі – Micropterygidae. Дуже дрібні метелики, живляться пилком квітів. Дуже давня група, яка свідчить про початковий період еволюції ряду Лускокрилих. Реліктова група.
Підряд ІІ. Нижчі сисні, або Рівнокрилі – Jugata
Примітивна група. Крила без косталізації. Ротові органи рудиментарні. Дуже поширені в Австралії.
Родина Тонкопряди – Hepialidae. Метелики з крупним тілом, ротові органи рудиментарні. У нас поширений Тонкопряд хмельовий, гусениця якого мешкає у землі й пошкоджує корні хмелю, моркви та інших рослин.
Підряд ІІІ. Вищі сисні, або Різнокрилі – Frenata
Ротові органи, якщо розвинуті, сисного типу. Обидві пари крил різні за формою та жилкуванням. Сюди належить основна маса лускокрилих.
Група Дрібних різнокрилих – Microfrenata
Родина Мішечниці - Psichidae. Гусениці живуть у переносних чохликах з рослинних часток. Дрібні і середні метелики з мохнатим тілом, редукованим ротовим апаратом і сірим або коричневим забарвленням тіла. Самки багатьох видів безкрилі.
Родина Строкатки - Zygaenidae. Середніх розмірів метелики з яскравим червоним і чорним забарвленням крил.
Родина Справжні молі - Tineidae. До цієї родини відносяться Грибна міль і Зернова міль, гусениці яких на волі живляться гнилою деревиною і грибами-трутовиками. Метелики цих видів часто залітають у зерносховища, і тут з відкладених ними яєць виводяться гусениці; живлячись зерном, вони завдають значної шкоди. Крім зерна, ці види можуть пошкоджувати сухі фрукти, гриби, овочі та насіння різних культурних рослин. До цієї ж родини відносяться Меблева, Платяна і Шубна молі, гусениці яких живляться волоссям, хутром, пір’ям та ін. і добре відомі як злісні шкідники одежі, меблів, килимів.
Родина Склівки - Aegeriidae. Невеликі або середніх розмірів метелики зі склоподібно-прозорими крилами. Задні крила зовсім позбавлені лусок. Зовні деякі види нагадують жалячих ос (мімікрія). Так, Велика тополева склівка імітує осу-шершня. Гусениці більшості видів - на гілках, стовбурах, коренях дерев і кущів. Шкодять. Представники: Склівка малинова, Склівка смородинова, Склівка яблунева.
Родина Деревоточці - Cossidae. Метелики середніх і великих розмірів. Гусениці точу
...
Читати далі »
|
Каталог файлів
Каталог статей
На головну сторінку
СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІДКРИТОЩЕЛЕПНИХ КОМАХ (INSECTA-ECTOGNATHA)
Підклас Крилаті комахи – Pterygota
До цього підкласу відносять більшість комах, тому з нього ми і починаємо систематичний огляд. На другому та третьому члениках грудей є крила. Відсутність їх у деяких видів - явище вторинне, пов’язане із паразитизмом чи іншими особливостями способу життя. Мандибули із двійним членуванням. Принаймні на перших семи члениках черевця рудиментів кінцівок не буває.
Інфраклас Древньокрилі - Palaeoptera
Ряд Одноденки – Ephemeroptera
Ротовий апарат гризучий, у дорослих одноденок редукований. Дві чи одна пара сітчастих крилець. На кінці черевця у дорослих одноденок та їх личинок є три довгих придатки - церки і серединна хвостова нитка. Остання в окремих видах може бути відсутня. Наявністю вказаних придатків черевця одноденки нагадують первиннобезкрилих комах і щетинохвісток. У личинок одноденок, що живуть у воді, на члениках черевця по боках розміщені трахейні зябра різної форми, до семи пар. Дорослі одноденки нічим не харчуються, а їх кишечник заповнений повітрям і, по суті, перетворився в аеростатичний орган - повітряний міхур, який полегшує політ комахи. Дуже примітивною і давньою ознакою в одноденок є парний стан вихідних шляхів статевого апарату - у самок парний отвір, у самців - парний сукупний орган. Розвиток личинок у воді супроводжується великою кількістю линьок, від 12 до 20 - 25 і триває від декількох місяців до 2 - 3 років. Так, період розвитку видів роду Ефемера триває 2 роки, а великої одноденки роду Палингенія - 3. Личинка річного віку, що вилупилася з яйця, має лише дві хвостові нитки і не має зябр.
У дворічному віці з’являються зябра, а потім поступово й інші органи, в тому числі зачатки крилець. Із личинок цього ж віку (останнього) на поверхню води виходить крилата статевонедозріла форма субімаго. Вона відрізняється від дорослої форми - імаго - не зовсім прозорими крилами і коротшими хвостовими нитками. Прилетівши на сушу та сівши на якийсь предмет, субімаго, в залежності від виду, погоди та інших факторів, іноді через добу - три, а частіше через декілька годин і навіть хвилин змінює колір (линяє) востаннє і перетворюється в імаго. Часткове збереження здатності до линяння в дорослому стані, крім одноденок, ні в кого із крилатих комах не зустрічається і є елементом такого давнього типу метаморфозу, як протометаболія, притаманна щетинохвісткам і прихованощелепним комахам. Тривалість життя імаго багатьох одноденок дуже коротка, від півтори години до декількох днів. Лише у небагатьох родів, наприклад Клеона, дорослі самки живуть до двох - трьох тижнів .
У деяких одноденок перетворення личинок у крилату фазу має масовий характер і здійснюється протягом декількох днів у вечірній та нічний час. Личинки одноденок часто є важливим джерелом харчування для прісноводних риб.
Відомо близько 1600 видів цих комах, у СНД - 200. Типовими представниками цього роду у нас є Клеон двокрилий, а також види родів Бетіс і Ценіс. Рідше зустрічаються Ефемера і Полімітарис.
Ряд Бабки - Odonatoptera
Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Передня і задня пари крилець при польоті можуть діяти незалежно одна від одної. Голова дуже рухлива і забезпечена великими фасеточними очима, кожне з яких може вміщувати до 30 тисяч окремих очок. Прекрасні літуни, особливо представники підряду різнокрилих бабок. Хижаки. Здобич ловлять, як правило, у польоті. Личинки у воді. Їх нижня губа перетворилася у своєрідний орган - маску. Розвиток із неповним перетворенням. Кількість личиночних линьок - 10 і більше. Личинки рівнокрилих бабок відрізняються тонким, струнким тілом. Їх черевце на вершині має подовжені листкоподібні трахейні зябра. Личинки різнокрилих бабок коренасті. Дихання забезпечується за рахунок маси (до декількох сотен) крихітних трахейних зябр, що вистилають внутрішню поверхню прямої кишки.
Особливості будови м’язового апарату грудей, статевого апарату самців бабок і деякі інші риси їх організації досить своєрідні і не зустрічаються більше ні у кого з комах.
Ряд поділяють на два підряди: рівнокрилі та різнокрилі бабки.
До рівнокрилих відноситься Красуня блискуча, що скрізь зустрічається по берегах річок. У самця цього виду більша частина крил і все тіло інтенсивно синього кольору. Сюди ж відносять чисельні види дрібних бабок із тонким струнким черевцем і відносно слабким польотом, так звані лютки і стрілки.
Із стрілок у нас звичайна Стрілка плосконіжка, Стрілка червоноока, Стрілка Іншура, декілька видів стрілок роду Ценагріон. На відміну від рівнокрилих, представники ряду рівнокрилих - це великі і середнього розміру бабки з сильним польотом. До них відносяться: Дозорщик, Коромисло (Ешна), Кордулія, декілька видів роду Лібеллула, Сімпетрум і т.п.
Бабки у великій кількості винищують кровосисних комарів, гедзів і в цьому відношенні є корисними комахами. Відомо близько 4500 видів, у СНД – 165.
...
Читати далі »
|
СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ
Навчальне видання СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ Методичні рекомендації до навчально-польової практики з курсу ентомології БОЙЧУК Ю.Д
Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ентомології
Харків-2009
П Е Р Е Д М О В А
Комахи - одна з найбільших груп живих організмів на Землі. Описано більше 1 млн. видів комах, які об’єднані в 27 рядів і більше 1000 родин. Щорічно вчені відкривають до 10 тисяч нових видів. Чотири п’ятих списку тварин, які існують на Землі, складають саме комахи. За оцінками деяких учених, комах у природі існує набагато більше – до 10 млн. видів. Найменша кількість комах, яка постійно існує на нашій планеті, складає одиницю з 18 нулями. На кожного жителя Землі їх припадає 260 млн. особин.
Комахи виникли на Землі ще в кам’яновугільний період і через 300 млн. існування не тільки збереглися, але є проквітаючою групою живих організмів як за числом видів і особин, так і за широтою просторового розповсюдження і екологічної диференціації. Вони охоплюють різноманітні екологічні ніші на суші, а деякі види вторинно перейшли у воду і відіграють істотну роль в прісноводних біоценозах.
Науковим засобом оволодіння цим величезним різноманіттям форм життя є систематика, або таксономія, - розділ біології, який розробляє теорію класифікації і розпізнавання тварин та рослинних організмів.
Одне з важливих завдань систематики полягає у встановленні близькоспоріднених взаємовідношень між різними організмами і об’єднання їх за ступенем спорідненості в систематичні категорії, або таксони. На цій основі розроблюється класифікація кожної конкретної групи організмів. Без систематики і її кінцевого результату - класифікації - величезне різноманіття органічних форм сприймалося б як хаотичне накопичення фактів і було б неможливим для розуміння, вивчення і практичного використання.
У систематиці значне місце займає діагностика, яка опрацьовує питання опису всіх існуючих видів на всіх стадіях їхнього розвитку, регіональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення.
Біологічна номенклатура в систематиці розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших систематичних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоміміки і т.д.
Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається в тісному зв’язку з еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи дослідження цих наук.
Систематика робить значний внесок у теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.
Досвід, накопичений кафедрою зоології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, свідчить на користь вивчення систематики комах безпосередньо на польовій практикі з зоології безхребетних, оскільки її завдання побудовані головним чином на ентомологічному матеріалі. Збори комах та спостереження за ними в природній обстановці, систематизація матеріалу зібраного матеріалу, дозволяє впродовж часу, відведеного за навчальним планом, ознайомитися з усіма основними рядами і багатьма родинами, запам’ятати декілька десятків видів, широко розповсюджених в різних біотопах.
Досвід роботи з студентами в польових умовах і лабораторії показує, що ряди і родини комах, легко запам’ятовувати за габітусом. Переважну їх більшість можна визначати за допомогою лупи чи бінокуляра, без глибокого вивчення морфології.
Визначення комах проводять за різними типами визначників, атласами та шляхом порівняння з фондовими ентомологічними колекціями, де комахи визначені до виду кваліфікованими спеціалістами.
В даних методичних рекомендаціях наведені правила визначення комах та характеристика найбільш розповсюджених рядів і родин комах на території України та Харківщини.
СИСТЕМА КЛАСУ КОМАХИ
Членистоногих, тіло яких розділене на трьохчленикові груди з трьома парами ходильних ніг і черевце без розвинених кінцівок об’єднують в надклас шестиногих (Hexapoda).
До недавнього часу всіх шестиногих об’єднували в один клас комахи (Insecta). Ряди Collembola, Protura i Diplura вважалися групою безкрилих комах (Apterygota). Але потім з’ясувалося, що представники цієї групи – особлива гілка трахейнодишних, яка пристосувалася до життя в грунті та подібних субстратах. На це вказує наявність у представників цих 3 рядів всередині голови спеціальної капсули, яка утворена оральними складками і в якій розташований ентогнатний ротовий апарат та розташування протоцеребруму над дейтоцеребрумом.
В 1956 р. на Міжнародному ентомологічному конгресі було прийняте рішення про розділення комах на два класи: Insecta-Entognatha – Покритощелепні комахи і Insecta
...
Читати далі »
|
|